Нова редакція ст. 396 ККУ з Коментарями.

1. Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину –

карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім’ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.

Коментар до ст. 396 КК України

1. Заздалегідь обіцяне приховування злочинця, знарядь і засобів учинення злочину, слідів злочину або предметів, добутих злочином, визнається пособництвом вчинення злочину ( ч. 5 ст. 27 КК України ).

2. Заздалегідь не обіцяні такі дії називаються причетністю до злочину. Кримінальна відповідальність за причетні до злочину дії настає лише у випадках приховування тяжких чи особливо тяжких ( ч. ч. 4 і 5 ст. 12 КК України ) злочинів.

3. Не визнається приховуванням злочину використання, споживання предметів, речей, здобутих злочином.

4. Заздалегідь не обіцяне приховування злочину охоплює і недонесення про цей злочин, оскільки недонесення при цьому є складовою частиною приховування — більш тяжкого злочину.

5. Стаття 396 КК передбачає кримінальну відповідальність за загальний вид приховування злочинів.

Спеціальні види приховування злочинів передбачають статті 383, 384, 385, 198 КК. Спеціальні види приховування більш небезпечні, ніж загальний, тому й підлягають застосуванню статті про ці спеціальні види приховування.

6. Приховування предметів вилучених із цивільного обігу: зброї, отрути, сильнодіючих речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин тощо, тягне за собою відповідальність за статтями КК, які передбачають відповідальність за незаконне зберігання цих предметів.

7. Приховування вчинюється умисно, оскільки його метою є приховати злочин, злочинця чи предмети, здобуті злочином.

8. Відповідальними за приховування злочинів є особи, які не брали участі у вчиненні певного злочину. Особи, які постійно приховували злочини, вчинювані одними й тими самими винними, підлягають відповідальності не за приховування, а за співучасть — пособництво злочинам.

9. Частина 2 ст. 396 КК передбачає кримінально-правові заходи реалізації конституційної норми про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (ст. 63 Конституції України).