Нова редакція ст. 395 ККУ з Коментарями.

Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, –

караються арештом на строк до шести місяців.

Коментар до ст. 395 КК України

1. Згідно з Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд — це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх оправ.

2. Адміністративний нагляд полягає в обмеженнях і обов’язках: а) з’являтись на виклик в органи міліції; б) повідомляти органи міліції про зміну місця роботи і місця проживання; в) не залишати помешкання в установлений час; г) не перебувати в установлених місцях тощо.

3. Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими повнолітніми особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу зокрема, щодо:

а) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають виправлятися і залишаються небезпечними для суспільства;

б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;

в) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

4. Адміністративний нагляд щодо осіб, названих у пунктах аг б і г ст. З закону, встановлюється при звільненні їх з виправно-трудової установи строком від одного до двох років, а щодо осіб, указаних у п. в ст. З закону,— на той же строк після того, як вони звільнилися з виправно-трудової установи. Строк адміністративного нагляду не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.

За наявності підстав вважати, що особа запишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд може бути продовжено за поданням відповідного органу внутрішніх справ у визначеному ст. 5 закону порядку щоразу ще на шість місяців, але загалом не більше строку, передбаченого законом для погашення або зняття судимості, на підставі якої він був установлений.

Після закінчення строку адміністративного нагляду він може бути знову встановлений за наявності підстав і з додержанням вимог, які передбачені статтями 4—6 закону (п. 2—3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 4 червня 1993 р.).

Адміністративний нагляд може бути встановлений за умови, що після звільнення з місць позбавлення волі особа, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушує громадський порядок, права інших громадян чи вчиняє інші правопорушення і за кожне правопорушення притягувалась до відповідальності у встановленому законом порядку. Особа визнається винною у порушенні правил адміністративного нагляду, якщо вона самовільно залишила місце проживання з метою ухилитися від адміністративного нагляду або не прибула без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання.

5. Склад злочину утворює злісне порушення цих вимог і обмежень, а також самовільне залишення місця проживання з метою ухилитися від адміністративного нагляду.

6. Відповідальними за діяння, передбачене ст. 395 КК, лише особи, відносно яких, згідно з законом, встановлено адміністративний нагляд.