Нова редакція ст. 107 ККУ з Коментарями.
1. До осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за кримінальне правопорушення, вчинене у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за кримінальне правопорушення, вчинене у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття:
1) не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин і за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років нове умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
4. До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням не застосовується.
5. У разі вчинення особою, щодо якої застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.
Коментар до ст. 107 КК України
1. Стаття 107 КК визначає правила, умови й підстави дострокового звільнення від відбування покарання і заміни покарання більш м’яким покаранням щодо осіб, які відбувають покарання за злочини, вчинені ними у віці до вісімнадцяти років.
2. Підставами застосування ст. 107 КК є: відбуття засудженим не менше третини призначеного судом строку покарання (ч. 4), не менше половини призначеного строку покарання (ч. 5) і менше двох третин призначеного строку покарання (ч. 6).
3. Звільнення особи, що засуджена за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, від відбування покарання на підставах ст. 107 КК є умовними. У разі вчинення цією особою протягом невідбутої частини покарання нового злочину невідбуте нею покарання буде приєднано до покарання за новий злочин за правилами ст. 71 і 72 КК .
Інший коментар до статті 107 Кримінального кодексу України
1. Виконання призначеного судом покарання є необхідним і корисним лише до того часу, поки з його допомогою досягаються цілі, визначені в Конституції України та конкретизовані в нормах кримінально-виконавчого законодавства: відновлення соціальної справедливості, виправлення засуджених і попередження нових злочинів.
Якщо досягнено виправлення засудженого до закінчення встановленого судом терміну покарання, подальше виконання заходів кримінального примусу стає марним, а через це й недоцільним. На такий випадок законодавець і передбачив у чинному Кодексі інститут умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, єдиний за своїми правовими підставами для неповнолітніх і дорослих злочинців (див. коментар до ст. 81).
2. Відмінності стосуються виключно виду покарань, які обумовлюють можливі випадки дострокового звільнення засуджених з місць, що визначаються органами виконання покарань.
Для неповнолітніх — це позбавлення волі на певний строк незалежно від того, до якої категорії тяжкості належать вчинені ними суспільне небезпечні діяння.
3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо неповнолітній сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
4. Факт неповноліття засудженого є підставою для суттєвого скорочення строків фактичного відбування покарання і органи системи Державного департаменту України з питань виконання покарань вправі звернутись до суду з клопотанням про умовно- дострокове звільнення.
Строки фактичного відбування покарання встановлені диференційовано до категорій злочинів. Так, за злочин, вчинений у неповнолітньому віці, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може мати місце за умови фактичного відбуття:
— не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин;
— не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до 18 років новий умисний злочин, за який її засуджено до позбавлення волі;
— не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовнр-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та досягнення 18 років знову вчинила умисний злочин, за який її засуджено до позбавлення волі.
На підставі вищезазначеного не важко дійти висновку, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може застосовуватись по відношенню до будь-кого. Необхідно лише, щоб суд визнав, зважаючи на умови ч. З ст. 107, не потрібним подальше перебування засудженого за злочин, вчинений у неповнолітньому віці, в місцях позбавлення волі.
5. До неповнолітніх не застосовується заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням.
Детальніше про це див. коментар до ст. 82.