Нова редакція ст. 108 ККУ з Коментарями.

1. Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили кримінальне правопорушення до досягнення ними вісімнадцятирічного віку, здійснюється відповідно до статей 88-91 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

2. Такими, що не мають судимості, визнаються неповнолітні:

1) засуджені до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання;

2) засуджені до позбавлення волі за нетяжкий злочин, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять нового кримінального правопорушення;

3) засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового кримінального правопорушення;

4) засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п’яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового кримінального правопорушення.

3. Дострокове зняття судимості допускається лише щодо особи, яка відбула покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, за підставами, передбаченими в частині першій статті 91 цього Кодексу, після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного в частині другій цієї статті.

Коментар до ст. 108 КК України

1. Порядок та умови знаття і погашення судимості щодо осіб, які вчинили злочини у віці до вісімнадцяти років, здійснюється на загальних засадах, передбачених статтями 88-91 КК.

2. Стаття 108 передбачає значно скорочені строки зняття і погашення судимості з осіб, що вчинили злочини до вісімнадцяти років.

3. Дострокове зняття судимості з таких осіб допускається лише щодо особи, яка відбула покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин або особливо тяжкий злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після витоку не менше половини призначеного для неї строку погашення судимості.

Інший коментар до статті 108 Кримінального кодексу України

1. Юридична природа, сутність, кримінально-правові наслідки судимості, початкові і кінцеві моменти визнання особи судимою, визначені в ст. 88, повною мірою поширюються на осіб, що вчинили злочини у неповнолітньому віці.

2. Визнання особи судимою зумовлює для неї відповідні кримінально-правові наслідки, які впливають, зокрема, на кваліфікацію вчинених злочинів, практику призначення покарань, приймаються до уваги компетентними органами при вирішенні питань щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених кримінальним законом. Позбутися цих негативних для особи кримінально-правових наслідків імовірно за умов погашення чи зняття судимості.

3. Для погашення судимості неповнолітньому (як і дорослому) не потрібно ні спеціального рішення суду, ні іншого документа, який би підтверджував даний факт. Погашення судимості відбувається автоматично, після фактичного відбуття неповнолітнім призначеного судом покарання, за умови, що сплили строки, встановлені у ч. 2 ст. 108.

4. Порівняно з строками для дорослих ці строки мають пільговий режим. Так, приміром, вони вдвічі нижче у випадках відбуття покарань за нетяжкі злочини та втричі — за злочини середньої тяжкості; в два рази нижче за тяжкі злочини та в 2,5 рази — за особливо тяжкі злочини.

Що стосується покарань без позбавлення волі, незалежно від їхньої видової належності, строки погашення судимості в осіб, засуджених до покарань цього виду, співпадають з моментом завершення їх реального виконання.

5. Ст. 108 чітко регламентує правила погашення судимості. Що ж до правил зняття судимості, блавкетна норма ч. З цієї статті відсилає до ст. 91. Зі змісту останньої випливає, що зняття судимості допускається, якщо зацікавлена особа доведе своє виправлення зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці й навчання, за умови закінчення не менше половини строку погашення судимості.

6. На відміну від погашення судимості факт зняття судимості має бути посвідчений відповідним судовим рішенням.

7. Погашення і зняття судимості не можна змішувати з реабілітацією. Якщо у випадках погашення і зняття судимості йдеться про особу, яка була справедливо і обгрунтовано засуджена, то реабілітація означає, перш за все, заперечення факту вчинення злочину, що зумовлює повне відновлення доброго імені, репутації незаконно звинуваченої і ославленої людини одночасно з поновленням її в усіх попередніх правах.