Нова редакція ст. 52 ККУ з Коментарями.
1. Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.
2. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.
3. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.
4. За одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
5. Ухилення від покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачену статтями 389 та 390 цього Кодексу.
Коментар до ст. 52 КК України
1. Стаття 52 КК розподіляє систему покарань на основні (виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі) і додаткові (позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або конфіскація майна), а також визначає, що штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.
Інший коментар до статті 52 Кримінального кодексу України
1. Покарання — це особлива міра державного примусу за скоєний злочин.
Залежно від порядку призначення закон виділяє:
— покарання, що призначаються тільки як основні;
— такі, що застосовуються лише як додаткові;
— покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.
2. Основні покарання — це такий вид покарань, які не можуть призначатися на додаток до іншого покарання. Вони мають самостійне значення і завжди вказані в санкції норм Особливої частини Кодексу.
До покарань, що можуть призначатись тільки як основні, належать: громадські та виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. Суд має право призначити лише одне з цих покарань — самостійно або разом з додатковими. Поєднання двох або більше основних покарань не допускається. Винятком із цього правила можуть бути лише деякі випадки, коли за вчинення кількох злочинів або за сукупністю вироків призначаються покарання різних видів і закон не передбачає можливості їх заміни.
Так, основні покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно (ч. З ст. 72).
3. Додаткове покарання це таке, що призначається тільки як доповнення до основного.
Тільки як додаткові можуть призначатись такі покарання:
— позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
— конфіскація майна.
Позбавлення військового, спеціального звання, рангу» чину або кваліфікаційного класу застосовується за тяжкий чи особливо тяжкий злочин до осіб, які мають військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас (ст. 54).
Конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученню у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Конфіскація майна застосовується за скоєння тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених Особливою частиною Кодексу (ст. 59).
На відміну від конфіскації майна, в санкціях статей Особливої частини Кодексу не передбачаються позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Вони застосовуються з урахуванням конкретних обставин справи та особи винного за наявністю підстав, вказаних у ст. 54.
4. До покарань, що можуть призначатись і як основні, і як додаткові, належать штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно (ч. З ст. 72).
5. Додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно (ч. 4 ст. 72).
Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, коли його спеціально передбачено в санкції відповідної статті Особливої частини Кодексу (ч. З ст. 53).
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п’яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статей Особливої частини Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв’язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнав за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю (ч. 2 ст. 55).
6. За ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, тобто за ухилення від сплати штрафу або позбавлення, права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, ухилення від відбування громадських чи виправних робіт, засуджені несуть відповідальність за ст. 389, а за ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі — за ст. 390.