Нова редакція ст. 47 ККУ з Коментарями.

1. Особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.

Коментар до ст. 47 КК України

1. За підставами ст. 47 КК, суд, прокурор і органи слідства вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності і передати її на поруки громадській організації чи трудовому колективові за таких умов: якщо особа вчинила злочин, який не становить великої суспільної небезпеки і цим злочином не було заподіяно тяжкої шкоди; якщо винна особа не є суспільне небезпечною; якщо винний зізнався у вчиненні злочину і щиро розкаявся; якщо винний раніше не був засудженим чи не звинувачувався, у вчиненні навмисного злочину й не передавався на поруки; якщо винний не наполягає на розгляді справи в суді; якщо є клопотання громадської організації або трудового колективу про передачу їм цієї особи на поруки. Не може бути передана на поруки особа, яка вдруге вчинила навмисний злочин (вчинення попередньо необережного злочину не перешкоджає відданню особи на поруки); раніше уже передавалася на поруки; не визнає себе винною у вчиненні злочину. Звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки — умовне. Законом перед цією особою ставляться умови: доказати своє виправлення бездоганною поведінкою і сумлінним ставленням до праці; строго дотримуватися правил співжиття; не ухилятися від громадського впливу.

2. Якщо особа, що була передана на поруки, протягом року не виправдала довіри трудового колективу, порушила, свою обіцянку виправитись, не підкоряється правилам співжиття, залишила роботу з метою ухилитися від громадського впливу та якщо в зв’язку з цим є рішення громадської організації чи трудового колективу про відмову від поручительства, то ця особа притягується до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

3. Відмова від поручительства можлива лише протягом строку поручительства передбаченого ч. 1 ст. 47 КК, тобто протягом одного року.

Інший коментар до статті 47 Кримінального кодексу України

1. Чинним Кодексом залишений такий вид звільнення від кримінальної відповідальності, як передача винної особи, яка працює або вчиться, на поруки колективу підприємства, установи чи організації, що дозволяє залучити громадськість до справи перевиховання правопорушника, більш ефективного його виправлення. Таким чином, з одного боку забезпечується контроль за поведінкою особи, що вчинила злочин, здійснення заходів виховного характеру у колективі. З іншого боку — довіра колективу стає стимулом для неї, що спонукає до виправлення.

2. Ст. 47 перелічує підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки, до яких відносяться:

— вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості (пп. 2, З ст. 12);

— вчинення злочину вперше;

— щире каяття.

3. Особою, яка вперше вчинила злочин вважається:

— раніше яе судима особа;

— така, відносно якої немає порушеної кримінальної справи;

— судимість якої погашена або знята в передбаченому законом порядку;

— така, що раніше звільнялась від кримінальної відповідальності у відповідності з чинним на той час законом.

4. Про щире покаяння свідчать: з’явлення із зізнанням, щиросердечне визнання вини, сприяння розкриттю чи розслідуванню злочину, відшкодування заподіяної шкоди та інші позитивні дії, що підтверджують глибоке усвідомлення хибності своєї поведінки.

5. Наявність перелічених підстав надає можливість звільнити особу від кримінальної відповідальності у разі виконання певної процедури — клопотання колективу, де працює або вчиться винна особа, про передачу її на перевиховання, а також відсутність побажання винного щодо розгляду його справи по суті у судовому засіданні.

Зазначене клопотання — це визначене у письмовій формі мотивоване прохання загальних зборів колективу за місцем роботи чи навчання звільнити особу від кримінальної відповідальності, поручительство колективу, що ця особа не допустить надалі суспільне небезпечної поведінки, зобов’язання проводити з нею відповідну виховну роботу, своєчасно повідомити компетентні органи про перешкоди до виконання виховної функції (звільнення з роботи, ліквідація підприємства, організації або установи, закінчення навчання, невиконання особою умов, за якими вона була взята на поруки тощо).

6. Характерною особливістю такого звільнення від кримінальної відповідальності є умовний його характер, у зв’язку з чим набуває актуальності поведінка винного після звільнення. Тобто, особа умовно не притягується до кримінальної відповідальності, а вирішення цього питання остаточно проводиться на протязі року з дня винесення рішення про передачу на поруки. У разі порушення умов передачі на поруки у передбаченому законом порядку вирішується питання про притягнення її до кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 47).

7. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки в певній мірі схоже зі звільненням від покарання з випробуванням та зазначенням іспитового строку (ст. 75). Але суттєва різниця між ними не тільки в підставах та терміну іспитового строку, але й в наслідках цих процесуальних рішень. Завдяки звільненню від кримінальної відповідальності в разі виконання його умов особа вважається несудимою та такою, що злочин не вчиняла. Між тим ст. 75 передбачає засудження особи за злочин та звільнення її від призначеного судом покарання.

8. Підстави для притягнення на протязі року до кримінальної відповідальності відданого колективу на поруки вказані у ст. 47, а саме: невиправданий довіри колективу, ухилення від заходів виховного характеру, порушення громадського порядку. Невиправданням довіри колективу та ухиленням від заходів виховного характеру е недодержаная даних колективу обіцянок щодо своєї поведінки, порушення трудової дисципліни (прогули, лінування), самовільне залишення роботи, пияцтво, вживання наркотиків, бешкетування тощо. Що стосується порушення громадського порядку, то про це можуть свідчити складені компетентними органами та реалізовані у належному порядку акти, рапорти, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та інші процесуальні документи.

9. Кримінально-правові наслідки невдалого поручительства колективу покладаються на винну особу. Якщо колектив на протязі року переконається, що взята на поруки особа не виправдала його довір’я, він має відмовитись від свого поручительства (ст. 13 КПК України). Така відмова у вигляді протоколу загальних зборів колективу направляється в той орган, який передавав особу на поруки. У протоколі необхідно ґрунтовно викласти причини відмови: описання вчинених порушень, заходи виховного впливу, які застосовувались для перевиховання цієї людини, реагування на них з боку взятого на поруки. При наявності документів, що підтверджують негативну поведінку вказаної особи (протоколи, акти про порушення громадського порядку, накази тощо), вони прикладаються до протоколу загальних зборів. Відновлення справи проводиться у касаційному порядку, передбаченому ст. 383—395 КПК України.

10. Звільнення від кримінальної відповідальності особи, що вчинила злочин, здійснюється за постановою прокурора або слідчого за згодою прокурора виключно судом і при наявності всіх формальних підстав для нього не носить обов’язкового характеру. Це право суду, а не його обов’язок.

Вирішуючи питання про можливість виправлення та перевиховання в колективі особи, яка вчинила злочин, без притягнення її до кримінальної відповідальності, суд може взяти до уваги:

— обставини вчинення злочину та ступінь вини;

— дані, що характеризували особу до вчинення злочину;

— психофізичні її особливості;

— обставини, що свідчать про дійсний осуд свого вчинку, а не вимушене визнання своєї вини заради звільнення від відповідальності;

— поведінку винної особи після зборів членів колективу про взяття на поруки до судового розгляду справи;

— факт застосування раніше до винної особи одного з видів звільнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин;

— підхід до прийняття колективом рішення про передачу йому винної особи для перевиховання (відповідальний чи формальний).

11. У рішенні про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку а передачею на поруки колективу суд визначає умови, які ставить колектив працівнику, а також вимоги до керівництва підприємства, установи та організації відносно додержання умов у колективі, які дозволяють останньому виконати свій обов’язок або своєчасно повідомити відповідні органи про неспроможність колективу впливати на поведінку взятої на поруки особи.