Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів

Нова редакція ст. 311 ККУ з Коментарями.

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин –

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів –

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

3. Дії, передбачені частиною першою, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка добровільно здала прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконні їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті).

Коментар до ст. 311 КК України

1. Незаконні операції з прекурсорами мають ті самі ознаки, що й незаконні операції з наркотичними засобами або з психотропними речовинами (ст. 307 КК України), які вчинюються з метою виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин.

2. Частина 4 статті 311 КК передбачає спеціальний вид звільнення особи від кримінальної відповідальності. Умовами такого звільнення є: а) добровільна здача наркотиків і б) вказання витоків їх придбання або сприяння розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом.

3. На підставі ст. 311 КК особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності лише за злочини, зазначені ч. 1 ст. 311 КК.

4. Незаконні операції з прекурсорами, вчинені повторно або групою осіб чи у великих розмірах, кваліфікуються за ч. 2 ст. 311 КК, а вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах — за ч. З ст. 311 КК.

5. Незаконні операції з прекурсорами вчинюються умисно.

6. Відповідальність за незаконні операції з прекурсорами настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 311 Кримінального кодексу України

1. Суспільна небезпека злочину полягає в тому, що прекурсори є одним із джерел незаконного отримання вихідної хімічної сировини для виготовлення синтетичних наркотиків чи психотропів або для використання у процесі їх виготовлення.

2. Об’єктом злочину є відносини у сфері обігу прекурсорів, в яких втілені права й обов’язки господарських одиниць та їх об’єднань, а також громадян при здійсненні ними діяльності, пов’язаної з виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням і реалізацією прекурсорів. Посягаючи на ці відносини, винний створює загрозу заподіяння шкоди інтересам держави у сфері охорони здоров’я, благополуччю населення.

Предметом злочину виступають прекурсори в описаному вище значенні (див. ст.305).

3. Аналіз змісту диспозицій ст.311 свідчить про наявність трьох видів злочинів:

– простого незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання прекурсорів (ч.1);

– кваліфікованого – за наявності обтяжуючих обставин, передбачених ч.2;

– особливо кваліфікованого – за наявності особливо обтяжуючих обставин, зазначених у ч.3 цієї статті.

Простий вид даного злочину характеризується вчиненням його вперше, однією особою, без мети збуту, в значних розмірах.

Кваліфікований вид передбачає вчинення злочину або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів.

Особливо кваліфікований вид злочину характеризується вчиненням його організованою групою осіб або в особливо великих розмірах.

4. Об’єктивна сторона зазначених видів злочинів представлена низкою дій, кожна з яких має самостійне значення, і вчинення їх, за наявності інших елементів складу злочину, є достатнім для обґрунтування притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, такі дії можуть полягати у виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні або збуті прекурсорів. Для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.311 досить встановити вчинення однієї із зазначених дій.

Виготовлення як дія, що утворює об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст.311, – це процес безпосереднього одержання прекурсору з декількох хімічних компонентів незалежно від способу й місця його виготовлення: в домашніх умовах, підпільних лабораторіях, в установах або на підприємствах поза державним замовленням або контрактом. Виготовлення визначено законодавцем як злочин незалежно від того, для власного використання чи для збуту особа це робить.

У першому випадку вчинене кваліфікується за ч.1 ст.311, у другому – за ч.2 цієї статті.

Під виготовленням прекурсорів розуміється процес одержання їх у будь-який спосіб, будь-якої концентрації з відповідної вихідної сировини, наприклад із природної (ефедрину – із стебел рослини ефедра тощо). Виготовленням слід вважати приготування прекурсорів шляхом змішування різних хімічних препаратів (компонентів) або ж одержання різними способами сурогатів. У процесі виготовлення прекурсори можуть бути одержані у вигляді порошку (солі), рідини, суміші з нейтральними хімічними речовинами та ін.

Одним із способів виготовлення прекурсорів є одержання їх у підпільних лабораторіях шляхом хімічного синтезу (реакцій). Найчастіше таке діяння вчиняють хіміки, котрі працюють у фармацевтичній промисловості, науково-дослідних інститутах фармакології та токсикології, на підприємствах хімічної промисловості і займаються виготовленням з надлишків сировини прекурсорів для особистого використання або для подальшого збуту. В таких випадках дії зазначених осіб слід кваліфікувати за сукупністю злочинів (за ст.311 і 312).

Держава вважає можливим, допустимим і доцільним випуск (виготовлення) прекурсорів для медичних, промислових та побутових цілей. Виготовленням прекурсорів, включених до списку № 1 таблиці ІV Переліку згідно зі ст.6, 16 Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”, можуть займатись лише відповідні підприємства державної та комунальної форм власності за наявності у них ліцензії, а також юридичні особи всіх форм власності, які мають ліцензію на виготовлення прекурсорів, включених до списку № 2 таблиці IV Переліку. При цьому Закон не дозволяє підприємцям (юридичним особам) зосереджувати в своєму розпорядженні кількість прекурсорів, включених до списків № 1 і 2 таблиці ІV Переліку, що перевищує їх виробничі потреби, а підприємствам роздрібної торгівлі реалізація прекурсорів, включених до списку № 1 таблиці ІV Переліку. Що стосується окремих громадян, то Закон не дозволяє їм займатися такою діяльністю. Компетентні органи (Держкоммедбіопром, Мінпром та ін.) визначають характер сировини (вихідного матеріалу), що використовується для виготовлення прекурсорів, враховуючи при цьому сировинні можливості та економічну доцільність, планують державне замовлення на випуск прекурсорів, на ввезення їх з-за кордону.

У слідчій та судовій практиці постало питання: як кваліфікувати дії особи, яка вчинила розкрадання або придбання хімікатів, що є вихідним матеріалом для вироблення власне прекурсорів? Діяння такого роду слід розглядати як готування до незаконного виготовлення прекурсорів і кваліфікувати за ст.14 і ст.311, а також за відповідною статтею, що передбачає відповідальність за розкрадання майна.

Придбання прекурсорів – інша форма вияву об’єктивної сторони складу злочину, що аналізується. Можливе як безоплатне, так і оплатне отримання прекурсорів від іншої особи. Оплатне придбання має місце у випадках, коли винний незаконно купує їх у іншої особи, бере їх у неї під заставу, в обмін на речі тощо. Безоплатне придбання може виявитись в одержанні їх як подарунка, мати форму взаємовиручки, статися з якихось інших особистих мотивів особи, що їх дає. Придбання прекурсорів включає пошук особи, яка займається їх незаконним збутом, договір безпосередньо з цією особою або через посередників про оцінку та кількість прекурсору, що придбавається. Для кваліфікації вчиненого за ст.311 не має значення, на яких умовах винний придбав прекурсори – для особистого використання чи для наступного збуту. Спосіб придбання таких речовин не впливає на кваліфікацію вчиненого, проте його встановлення сприяє виявленню злочинних зв’язків.

Привласнення знайдених прекурсорів, так само як і привласнення переданих на зберігання, не повинно розглядатися як незаконне придбання, тому що воно передбачає, насамперед, наявність іншої особи, котра відчужує такі речовини шляхом передачі їх у користування набувача. При вчиненні привласнення прекурсорів така особа відсутня, тому вчинене слід кваліфікувати як незаконне зберігання цих речовин.

Зберігання – одна з форм незаконного обігу прекурсорів (поряд з їх виготовленням та придбанням), яка має самостійний характер. Зберігання може здійснюватися як виготовлювачем, так й іншими особами. Під зберіганням слід розуміти фактичне володіння прекурсорами незалежно від того, хто є дійсним їх володільцем та яким чином вони зберігаються. Місце й тривалість зберігання прекурсорів на кваліфікацію злочину не впливають.

Зберігання прекурсорів – триваючий злочин, який характеризується безперервністю діяння. Воно вважається закінченим, якщо сам винний перестав зберігати прекурсори (знищив, викинув, продав) або покладено край його злочинній діяльності (наприклад, при вилученні їх у винного під час проведення обшуку).

Зберігання прекурсорів особою, яка не придбавала їх і не має наміру збувати (тимчасове, проміжне зберігання), має розглядатися як пособництво у зберіганні, якщо особа знає, що зберігає прекурсори, призначені для виготовлення наркотиків або психотропів. Коли ж особа тимчасово зберігає прекурсори, а збуває їх інша особа, то дії першої слід кваліфікувати як зберігання з метою збуту за умови, що ця особа знала про мету зберігання. Зберігання передбачає володіння прекурсорами. Носіння прекурсорів (в одязі, сумці, портфелі) охоплюється ознакою незаконного їх зберігання.

5. Об’єктивна сторона злочину може виявлятися також у формі незаконного транспортування (перевезення або пересилання). Під перевезенням прекурсорів розуміється переміщення їх у просторі з одного місця їх розташування в інше у межах України будь-якими транспортними засобами – наземними, повітряними та водними. Перевезення необхідно відрізняти від перенесення прекурсорів. Останнє являє собою окремий випадок їх зберігання. Перевезення може здійснюватися як безпосередньо володільцем прекурсорів, так й іншими особами, яким їх було передано на тимчасове зберігання.

Пересилання як форма незаконного транспортування прекурсорів полягає у їх відправленні поштою, багажем або посланцем з одного населеного пункту в інший у межах України. Для закінченого злочину достатньо встановити сам факт відправлення посилки, багажу тощо з прекурсорами і не має значення, чи отримав адресат направлені йому речовини. Якщо злочин не було доведено до кінця з незалежних від винного причин (наприклад, особу було затримано під час оформлення квитанції на відправлення або при огляді посилки, бандеролі на пошті), його слід кваліфікувати як замах на незаконне пересилання прекурсорів.

Незаконне транспортування прекурсорів необхідно відрізняти від контрабанди (ст.305). Контрабанда являє собою незаконне ввезення (імпорт) та вивезення (експорт) прекурсорів, тобто їх переміщення за межі України або ввезення на її територію з іншої держави через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Діяння такого роду є самостійним злочином, відповідальність за який передбачена ст.305.

Збут прекурсорів – це своєрідна форма їх незаконного розподілу серед невизначеного кола осіб, які займаються протиправним виготовленням наркотиків або психотропів. Об’єктивна сторона злочину може виявлятися у продажу прекурсорів, в обміні, даруванні, поверненні у вигляді боргу, передачі за будь-які послуги, просто передачі іншій особі на її прохання, тобто може здійснюватися у вигляді відчуження прекурсорів, внаслідок якого вони переходять у володіння і розпорядження іншої особи.

6. З суб’єктивної сторони злочин, що розглядається, передбачає наявність у винного прямого умислу. Він усвідомлює, що незаконно виготовляє, придбаває, зберігає, перевозить, пересилає і збуває прекурсори, і бажає цього. Що стосується спрямованості умислу, то вона визначається залежно від цілей і мотивів, якими керувався винний. Якщо у процесі вчинення даного злочину винний мав на меті виготовити, придбати, зберігати, перевозити, пересилати прекурсори для особистого використання при виготовленні наркотиків або психотропів, вчинене кваліфікується за ч.1 ст.311. Якщо ж винний вчинював зазначені кримінальні дії з метою збуту прекурсорів іншим особам, котрі займаються незаконним виготовленням наркотиків або психотропів, вчинене кваліфікується за ч.2 ст.311. За відсутності таких цілей дії винного кваліфікуються за ст.320, яка передбачає відповідальність за порушення встановлених правил виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання прекурсорів.

Мотиви, якими керувався винний, вчинюючи злочин, що аналізується, для кваліфікації значення не мають. Проте їх встановлення є необхідним для правильного визначення спрямованості умислу.

7. Суб’єктами злочину, передбаченого ст.311, можуть бути будь-які приватні особи, котрі є осудними і досягли 16 років. Якщо ж незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання або збут прекурсорів вчинить службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, то вчинене має бути кваліфіковано за сукупністю зі службовим злочином (ст.311 і 364).

8. У частині 2 ст.311 передбачені кваліфікуючі ознаки, які підвищують суспільну небезпечність злочину, що розглядається. До них законодавець відносить: вчинення злочину повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів (про зміст цих понять див. коментар до ст.312).

9. Частина 3 ст.311 передбачає кримінальну відповідальність за вчинення даного злочину за наявності особливо обтяжуючих обставин, зокрема організованою групою осіб або в особливо великих розмірах.

10. За наявності дієвого каяття у формі добровільної здачі прекурсорів, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказування джерела їх придбання або сприяння розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, особа, яка скоїла злочин, передбачений ч.1 ст.311, звільняється від кримінальної відповідальності.