Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства

Нова редакція ст. 279 ККУ з Коментарями.

1. Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків, –

карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Коментар до ст. 279 КК України

1. Блокуванням визнається вчинення перешкод діяльності транспортних комунікацій. Способами блокування можуть бути: а) влаштування перешкод — завалів, ям, насипів тощо; б) встановлення постів та інші способи (вимикання сигналізації, електроенергії тощо).

2. Обов’язковою ознакою злочину є настання наслідків — порушення нормальної роботи транспорту або створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 279 КК України). Частина 2 статті 279 КК передбачає відповідальність за захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації, тобто встановлення контролю за їх діяльністю чи примушування до вчинення вказаних дій.

3. Блокування транспортних комунікацій чи захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи чи організації, яке потягло за собою загибель людей чи інші тяжкі наслідки, підпадає під ознаки ч. З ст. 279 КК.

4. Якщо блокування транспортних комунікацій було поєднане з умисним знищенням чи пошкодженням шляхів сполучення чи транспортних засобів, то вчинене утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 277, 279 КК.

5. Відповідальність за блокування транспортних комунікацій або захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції чи іншої транспортної установи настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 279 Кримінального кодексу України

1. Об’єктом злочину є нормальна робота транспорту, а також здоров’я, життя людей, власність, охоронювані законом інтереси транспортних підприємств, установ, організацій та громадян у сфері перевезень.

2. Предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.279, є транспортні комунікації, тобто шляхи сполучення, споруди і технічні системи на них, засоби зв’язку та сигналізації, а також інші транспортні комунікації, що забезпечують нормальну роботу транспорту (див. коментарі до ст.276, 277).

Шляхи сполучення на автомобільному транспорті – це автомобільні дороги, вулиці (визначення і класифікацію див. у Законі України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 р. № 3353-ХІІ та в Законі України “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ). На міському електричному транспорті (трамваї, тролейбусі, фунікулері) шляхи сполучення включають: рейкові шляхи, стрілки, контактну мережу та ін.

До споруд на вказаних шляхах сполучення належать мости, шляхопроводи, тунелі, транспортні розв’язки тощо.

Засоби зв’язку чи сигналізації – це світлофори, дорожні знаки, сигнали та інше обладнання.

До предмета цього злочину також належать магістральні газо-, нафто- і продуктопроводи (про магістральний трубопровід та його об’єкти див. коментар до ст. 292).

3. Об’єктивна сторона злочину визначена в законі шляхом вказівки на способи його вчинення:

– влаштування перешкод;

– відключення енергопостачання;

– інші способи.

4. Як перешкоди можуть бути використані транспортні засоби, шлагбауми, троси, завали, гідротехнічні споруди та інші об’єкти і предмети, що порушують (або можуть порушити) нормальну і безпечну роботу транспорту.

5. Відключення енергопостачання як спосіб блокування транспортних комунікацій – це припинення подачі енергії, що використовується для забезпечення нормальної роботи транспорту.

6. Під іншими способами блокування транспортних комунікацій розуміють такі дії, як встановлення постійних або тимчасових постів на залізничних шляхах, автомагістралях, злітно-посадочних смугах, вмикання засобів зв’язку чи сигналізації в блокуючому режимі, встановлення знаків, що забороняють рух транспортних засобів, влаштування перешкод для сприйняття знаків, сигналів та іншої інформації, перекриття засувок магістральних трубопроводів. Вказані дії визнаються злочинними тільки за умови, що вони порушили нормальну роботу транспорту або створювали небезпеку для життя людей, або викликали настання інших тяжких наслідків. Можливе вчинення цього злочину і шляхом бездіяльності.

7. Під порушенням нормальної роботи транспорту слід розуміти порушення розкладу, графіку руху поїздів, річкових, морських або повітряних суден, перевезень на автомобільному транспорті, суттєве ускладнення подальшого пересування пасажирів та вантажів за часом та маршрутами.

8. Створення небезпеки для життя людей як ознака злочину означає, що внаслідок блокування транспортних комунікацій була створена реальна загроза спричинення шкоди життю працівників транспорту або інших осіб (див. коментар до ст.276).

9. Як інші тяжкі наслідки розглядаються середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, заподіяні одному або декільком потерпілим. Це також пошкодження або знищення державного, комунального або приватного майна (транспортних засобів, комунікацій), які завдали великої майнової шкоди, тощо (див. коментар до ст.286).

З урахуванням цього визначається і момент закінчення злочину.

10. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом, мотиви і мета на кваліфікацію не впливають, а враховуються при призначенні покарання.

11. Суб’єкт злочину – осудна особа, яка досягла 16-річного віку. При цьому ним може бути працівник транспорту.

12. Частина 2 ст.279 передбачає відповідальність за захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації. Таке захоплення може виявлятися у зайнятті льотного поля, будівлі вокзалу, порту, службових чи виробничих приміщень транспортних підприємств.

13. Дії, передбачені ч.1 або ч.2 ст.279, кваліфікуються за ч.3 ст.279, якщо вони спричинили загибель хоча б однієї людини або настання інших тяжких наслідків.

14. Якщо блокування транспортних комунікацій вчинене шляхом умисного пошкодження або руйнування шляхів сполучення чи транспортних засобів, то такі дії треба кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.277 і 279. При їх відмежуванні слід звертати увагу на суб’єктивну сторону злочинів, оскільки блокування транспортних комунікацій, як правило, вчинюється з метою привернення уваги, впливу на рішення, відмови від певних дій органів державної влади або місцевого самоврядування щодо вирішення соціально-економічних чи інших питань життєдіяльності громадян.

15. У випадку, коли особа бажала або свідомо допускала такі наслідки, як заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, смерті чи пошкодження майна, її дії треба кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.279 та відповідними статтями, що передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров’я особи, власності або громадської безпеки.