Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

Нова редакція ст. 274 ККУ з Коментарями.

1. Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Коментар до ст. 274 КК України

1. Законом України від 8 лютого 1995 р. «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку (ЗУ.— Том 8.— К., 1995.— С. 42—45) визначені ядерні та радіаційні матеріали і встановлені правила поводження з ними.

Радіоактивними матеріалами називаються матеріали природного чи штучного походження, які є витоками іонізуючого випромінювання, і перебувають у будь-якому стані.

Ядерними матеріалами є: уран і торій у виді металу, сплаву чи у певній концентрації з іншими матеріалами, а також інші матеріали, які розщеплюються.

2. Склад злочину утворюють порушення на виробництві правил ядерної чи радіаційної безпеки, якщо таке порушення створило загрозу: загибель людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 274 КК України), чи спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (шкоду здоров’ю багатьом потерпілим чи велику матеріальну шкоду) (ч. 2 ст. 274 КК України).

3. Порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки вважається закінченим злочином з моменту створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або з моменту заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 274 КК України) чи з моменту загибелі хоча б одного потерпілого або з моменту настання інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274 КК України).

4. Порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки вчинюється необережно. Умисне заподіяння такої шкоди внаслідок порушення правил ядерної безпеки повинно кваліфікуватися за ст. 113 КК або за ст. 111 КК в залежності від конкретних обставин вчиненого злочину.

5. Відповідальними за порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки є посадові особи, які були зобов’язані забезпечити дотримання цих правил.

Інший коментар до статті 274 Кримінального кодексу України

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є ядерна та радіаційна безпека виробництва. Додатковими обов’язковими об’єктами виступають життя та здоров’я особи.

Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р. визначає такі поняття, як ядерна безпека, радіаційна безпека, ядерні та радіоактивні матеріали.

Ядерна безпека – це дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку.

Радіаційна безпека – це дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал підприємства, населення та навколишнє природне середовище, які встановлені нормами, правилами та стандартами безпеки. Недотримання вказаних правил може призвести до радіаційної аварії – події, внаслідок якої втрачається контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, що призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей, навколишнє природне середовище.

Радіоактивні матеріали – джерела іонізуючого випромінювання, радіоактивні речовини та ядерні матеріали, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або у виробі чи в будь-якому іншому вигляді і щодо яких діють спеціальні правила поводження.

Ядерні матеріали – це будь-які вихідні або спеціальні розщеплювальні матеріали (уран, торій у вигляді металу, сплаву, хімічного концентрату, що містить зазначені речовини в певній концентрації, або спеціальний матеріал, що розщеплюється).

2. Про потерпілого від злочину – див. коментар до ст.272.

3. З об’єктивної сторони злочин характеризується діянням у вигляді порушення правил ядерної або радіаційної безпеки, суспільно небезпечними наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або реального спричинення шкоди здоров’ю потерпілого (ч.1 ст.274), а так само у вигляді загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч.2 ст.274), причиновим зв’язком між діянням та наслідками, зазначеними у ст.274.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки можуть проявлятися у недотриманні таких правил, неналежному їх дотриманні, вчиненні дій, прямо заборонених відповідними правилами (у допуску працівників до проведення робіт в умовах радіоактивного випромінювання, допуску до робіт без засобів захисту, у порушенні порядку утилізації відпрацьованих радіоактивних матеріалів, недотриманні вимог щодо розміщення джерела іонізуючого випромінювання тощо).

4. Диспозиція ч.1 ст.274 є бланкетною. Для з’ясування, які саме правила безпеки порушені, необхідно звернутися до відповідних нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги безпеки. До таких актів відносяться Закони України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р., “Про дозвільну діяльність у сфері ядерної енергії” від 11 січня 2000 р., “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” від 14 січня 1998 р., “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” від 24 червня 2004 р., Загальні положення забезпечення безпеки атомних електростанцій, затверджені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України від 9 грудня 1999 р. № 63, та інші нормативно-правові акти.

Для вирішення питання про віднесення конкретної речовини, виробу до радіоактивних матеріалів необхідне призначення експертизи. У випадку призначення експертизи доцільно поставити питання про найменування радіоактивного матеріалу та про те, якими нормативно-правовими актами регламентується порядок його використання.

5. Стаття 274 передбачає порушення правил ядерної або радіаційної безпеки на виробництві, тобто на підприємствах, які виробляють, зберігають, використовують, транспортують радіоактивні матеріали, здійснюють їх захоронення та утилізацію і зобов’язані дотримуватися вимог ядерної та радіаційної безпеки.

6. Відповідальність за ч.1 ст.274 настає, якщо створена загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст.272) або якщо заподіяна шкода здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст.271).

Частина 2 ст.274 в якості суспільно небезпечних наслідків визначає реальне спричинення загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст.271).

7. При застосуванні ст.274 необхідно встановлювати наявність причинового зв’язку між порушенням правил ядерної або радіаційної безпеки та відповідними наслідками.

8. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.274, характеризується необережною виною щодо такого наслідку, як заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого, а щодо можливості загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків – злочинною самовпевненістю або непрямим умислом. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.274, характеризується необережною виною у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. Саме ж діяння може бути вчинене як умисно, так і необережно.

9. Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16 років і зобов’язана дотримуватися правил ядерної та радіаційної безпеки. До таких осіб відносяться службові особи підприємств, громадяни-підприємці, рядові працівники підприємств.