Нова редакція ст. 249 ККУ з Коментарями.
1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, –
карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, –
караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Коментар до ст. 249 КК України
1. Незаконним зайняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом називається ловля риби і добування водних тварин (у тому числі і морських) у територіальних водах України, внутрішніх річках, озерах і водоймищах без належного дозволу, чи в заборонений час, або забороненими способами та знаряддями.
2. Предметом цього злочину є різної породи риби, раки, креветки, кальмари, восьминоги, дельфіни та інші водні тварини, а також морські водорості і трави, які мають промислове значення для виробництва добрив, медичних препаратів або продуктів харчування.
Незаконний вилов водяних хутрових звірів — видри, бобрів, ондатри, хохулі — кваліфікується за ст. 248 КК як незаконне полювання.
3. Незаконне заволодіння на свою користь або на користь інших осіб рибою, водяними тваринами, що не перебувають у стані природної свободи, не може кваліфікуватися за ст. 249 КК. Дії осіб, винних у незаконному вилові риби, добуванні водяних тварин, що вирощуються колгоспами, радгоспами іншими державними, колективними або приватними підприємствами і організаціями в спеціально влаштованих чи пристосованих водоймах, або винних у заволодінні рибою, водяними тваринами, відлов-леними цими організаціями, кваліфікуються як розкрадання державного, колективного чи приватного майна за ст. 185 КК (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р.).
4. Порядок зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом регулюється постановами Кабінету Міністрів України.
Незаконний вилов риби чи добування інших водяних тварин визнається у випадках, якщо він вчинюється: а) без належного дозволу (квитка, ліцензії, угоди і т. ін.); б) у заборонений час; в) забороненими способами і знаряддями (застосування електроструму, вибухівки, отруйних речовин тощо); г) у недозволених місцях і заподіює істотну шкоду.
5. Обчислення розміру шкоди, заподіяної незаконним зайняттям рибним, звіриним або іншим, водним добувним промислом проводиться за таксами, які встановлені додатком № 10 до постанови Кабінету Міністрів від 19 квітня 1993 р. № 287. Згідно з таксою нараховується сума в кількості мінімальних розмірів заробітної плати:
1) риби (за один екземпляр): осетрові риби та їх гібриди (крім білуги чорноморської, шила, стерляді, осетра атлантичного) — 8,5; лососеві (крім лосося чорноморського та лосося дунайського), таймень — 3; форель, сом, камбал а-калкан — 2,5;
вугор, марена (крім марени дніпровської і марени кримської) — 1,5; товстолоб, білий амур, чорний амур, окунь смугастий, сазан, лин, судак, щука, буфіело, луфер, камбала (крім камбали-калкана) — 1;
короп, лящ, жерех, кефаль, минь, в’язь, канальний сомик, оселедець, акула-катран, морський язик, скумбрія — 0,5; головень, шемая, скат, морський лин, морський півень — 0,7; тараня, плітка, синець, білозірка (кліпець), підуст, чехоня, карась — 0,5- бички всіх видів (крім бичка-рижика звичайного та бичка золотистого) — 0,3; сарган — 0,2; барабуля, ставрида — 0,2;
2) водні безхребетні: раки (крім рака широкополого), краби (крім краба трав’яного, краба волохатого, краба кам’яного, краба мармурового та краба прісноводного), устриця (крім устриці їстівної), рапана — 0,1; морський їжак, морська зірка, змієхвостки, голотурії та інші голкошкірі «сидячих» видів, кишковопорожнинні «сидячих» видів — 0,05; мідії, модіоли, мії, кардіуми, солени, вену-си, донакси, інші двостулкові молюски «сидячих» видів — 0,03; креветки — 0,01; восьминіг — 0,03; кальмар, каракатиця — 0,02; губки «сидячих» видів — 0,01 (за 1 кг);
3) водяні рослини: морські водорості «сидячих» видів – 0,04 (за 1 кг); річкові та болотні водорості, ряска -0,02 (за 1 кг).
6. У примітці до додатку № 10 встановлено, що розмір шкоди, заподіяної незаконною заготівлею ікри осетрових і лососевих риб, зазначених у цій таксі, обчислюється з розрахунку 50 мінімальних розмірів заробітної плати за 1 кг заготовленої продукції.
7. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом кваліфікується за ч. 2 ст. 249 КК за ознакою вчинення його способом масового знищення риби чи інших видів тваринного світу або особою, яка раніше була судимою за статтею 249 КК.
Дії осіб, які скуповують або збувають завідомо незаконно здобуту продукцію водного, рибного чи іншого добувного промислу (ст. 249 КК України) кваліфікуються за ст. 198 ,, КК. Якщо ж такі дії були заздалегідь обіцяні особі, яка займається рибним, звіриним або іншим добувним промислом,’ або ці дії в силу їх систематичності давали підстави розраховувати на таке сприяння, то вони кваліфікуються як співучасть у злочині за відповідною частиною ст. 27 і ч. 2 ст. 249 КК.
8. Дії посадових осіб, які вступають у злочинні угоди з браконьєрами чи самі самостійно вчинюють такі злочини, як незаконне заняття рибним промислом, кваліфікуються за сукупністю злочинів за ст. 249 та 364 КК (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р.).
9. Незаконне заняття рибним або іншим водним добувним промислом, поєднане з погрозами працівникам рибоохорони, громадським інспекторам охорони рибних запасів, а також громадянам, які виконували свій громадський обов’язок, або вчинення стосовно цих осіб насильницьких дій у зв’язку з їх участю в попередженні чи при-сіканні правопорушення, створює сукупність злочинів, передбачених ст. 249 та 350 КК.
10. Дії осіб, які вчинили опір працівникам міліції або членам громадського формування з охорони громадського порядку при виконанні ними обов’язків по охороні рибних запасів і боротьбі з порушеннями правил полювання і рибальства кваліфікуються за ст. 342 чи ст. 350 КК. 11. Відповідальними за браконьєрство є особи, що до-сягли віку шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 249 Кримінального кодексу України
1. Об’єктом злочину є порядок раціонального використання, відтворення та охорони риб та інших водних тварин.
2. Предметом злочину є водні живі ресурси, тобто організми, їх частини, популяції або будь-які інші біотичні компоненти екосистем (динамічних комплексів угрупувань рослин, тварин і мікроорганізмів, а також їх неживого навколишнього середовища, взаємодіючих як єдине функціональне ціле), життя яких постійно або на окремих стадіях розвитку неможливе без перебування (знаходження) у воді та які мають фактичну або потенційну користь або цінність для людства. Це, зокрема: прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку; круглороті; морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові; ракоподібні, черв’яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини; водорості, вищі водні рослини, які мають промислове значення (див.: абз.3 п.3 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою КМУ від 28 вересня 1996 р. № 1192; абз.8 п.2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 р. № 33).
3. З об’єктивної сторони злочин характеризується сукупністю таких ознак:
– діяння у формі незаконного заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом;
– суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди;
– причиновий зв’язок між зазначеним діянням і наслідками.
4. Поняття “промисел” охоплює вилучення (вилов, добування, збирання) риби і водних звірів, які перебувають у стані природної волі, із природного середовища з використанням будь-яких спеціальних промислових знарядь лову (наприклад, сіток, неводів, тралів, пасток, якими здійснюється промисловий лов). Промислом може бути визнаний як одиничний акт добування водних живих ресурсів, так і сукупність дій.
5. Незаконність заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом означає, що вилов риби і водних звірів із природного середовища здійснюється:
1) фізичними особами або представниками юридичної особи без спеціального дозволу (зокрема, ліцензії на вилов риби, яка видається згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності, пов’язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства аграрної політики України від 14 листопада 2001 р. № 132/336);
2) за наявності ліцензії, але з недотриманням передбачених в ній вимог щодо строку, місця вилову (водного об’єкта), знарядь лову, квоти (частки ліміту, яка виділяється ліцензіату), ліміту (дозволеного обсягу вилучення риби з природного середовища), приймального пункту, приймального судна (тобто приміщення (судна), пристосованого (відповідно до санітарних, технологічних норм) для приймання вилученої посортованої за видами риби, для її подальшого зберігання);
3) будь-якими особами у заборонений час, тобто тоді, коли промисел водних живих ресурсів заборонений:
а) взагалі (наприклад, відповідно до підпункту 4.10 п.4 зазначених Правил любительського і спортивного рибальства забороняється любительський лов таких видів водних ссавців, риб і водних безхребетних: дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкан (в Чорному морі), вирезуба, кутума, шемаї (в Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра), минька, всіх видів крабів, устриць та інших видів, занесених до Червоної книги України; крім цього, згідно з п.2 Режиму промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2004 році, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 24 березня 2004 р. № 103, забороняється промисловий вилов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря);
б) у строки, на які встановлено заборону для вилову водних живих ресурсів (наприклад, відповідно до п.7 зазначеного Режиму промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2004 р. заборона на вилов калкана під час нересту у виключній (морській) економічній зоні і в районі дії управління Одесарибвод визначається з 1 по 30 травня (при цьому в період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками, а у внутрішніх морських та територіальних водах (крім районів селищ Морське – Алушта, мис Аю-Даг – мис Сарич, о. Зміїний) також промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами, катрана сітками і наживними гачками); згідно з п.16 цього Режиму забороняється промисел пелінгаса сітками у період з 15 червня по 15 вересня у Чорному морі на північ від лінії, що з’єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком; згідно з підпунктом 10.1 п.10 зазначених Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України забороняється промисел протягом усього року у дніпровських водосховищах та річках, що в них впадають: Київському (перед гирлом р. Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, яка проходить від південного краю с. Страхолісся по водній межі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства на північну околицю с. Сухолуччя і далі вгору до гирла річки Тетерів; р. Тетерів – від гирла до с. Приборськ; р. Уж – на ділянці від гирла до с. Поліське; р. Прип’ять – у межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Прип’ятський”), Канівському (на відстані 5 км вниз рікою від греблі Київської ГЕС; у затоці Річище вниз рікою від греблі Київської ГЕС до Гатки, а в районі м. Києва від пригребельного забороненого простору до гирла р. Павлівка, включаючи затоки і р. Десна від гирла до затоки Погрібська стариця; у затоці урочища Галерне на всьому протязі від гирла до верхньої межі садкового господарства ТЕЦ-5; р. Десна – в районі пристані м. Новгород-Сіверський в межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Кам’яна гряда”) та ін.).
Згідно з абз. 29 п.2 названих Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України особи, які відповідають за вилучення водних живих ресурсів у складі виробничих підрозділів користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо), повинні отримувати промисловий квиток.
Забороненими слід визнавати ті знаряддя лову, якими взагалі не дозволяється користуватися або які не дозволяється використовувати для промислу певних видів водних живих ресурсів. Наприклад, любительський лов риби в зимовий період (від льодоставу до скресання криги) дозволяється зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння з гачком не більше № 10, мормишкою, наживною і живцевою снастями із загальною кількістю гачків:
а) на водоймах загального користування, а також тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями – не більше п’яти на рибалку;
б) на водоймах, де впроваджене платне рибальство – не більше десяти на рибалку.
Підводне полювання на риб дозволяється лише гарпунними рушницями без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів (підпункти 4.2 та 4.3 п.4 названих Правил любительського і спортивного рибальства). В іншому випадку для запобігання загибелі молоді осетрових риб і збереження їх запасів у 2004 р. забороняється промисловий лов:
а) пелінгаса зябровими сітками у 12-мильній прибережній зоні від паралелі 46° 00ў півн. широти до кінцевої частини коси Обіточної;
б) судака зябровими сітками в Азовському морі та Таганрозькій затоці.
Дозволяється ведення промислу бичків:
а) механізованими драгами в Азовському морі уздовж українського узбережжя від кінцевої частини Бердянської коси до маяка острова Бирючий на віддаленні від берега до 30 миль, на акваторії, обмеженій на заході лінією “мис Зюк-мая острова Бирючий”, на сході – лінією “кінцева частина Бердянської коси – буй Єленінської банки (46° 35,7ў півн. ш., 37° 24,3ў східн.д.) – буй Железинської банки (46° 13,5ў півн. ш., 37° 25,0ў східн. д.)” – з 15 серпня по 30 листопада; загальна кількість механізованих драг становить у сумі 35 одиниць для Української та Російської сторін;
б) підйомними пастками у прибережній 1,5-км зоні від с. Каменське до миса Хроні та у Керченській протоці – з 15 серпня по 30 листопада;
в) ручними, напівмеханізованими драгами, волокушами, ятерами уздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до кінця Бердянської коси – з 15 серпня по 30 листопада;
г) ятерами в Обіточній затоці – з 1 березня по 30 квітня (див. п.3 та підпункт 9.1 п.9 Режиму промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2004 р.).
6. Питання про заподіяння істотної шкоди вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому слід враховувати такі критерії: вартість предмета незаконного вилову, кількість добутого, особливу цінність порід риби, екологічну цінність фауни, трудність відтворення певної породи, знищення місць нересту тощо.
7. Злочин є закінченим з моменту заподіяння внаслідок незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом істотної шкоди.
8. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини.
9. Суб’єктами злочину є особи, які досягли 16-річного віку. Це можуть бути громадяни України, громадяни іноземних держав, особи без громадянства.
10. Кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч.2 ст.249, є вчинення злочину:
1) способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу;
2) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.
До способів масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу відноситься застосування під час зайняття незаконним рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом таких засобів, які здатні заподіяти загибель значної кількості водних живих ресурсів, зокрема: автоматичної зброї, вибухових пристроїв, а також спеціальних устаткувань, приладів, здатних проводити електрострум, виділяти отруйні речовини, тощо.
Не можна визнавати способами масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу використання під час зайняття незаконним рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом ставних неводів, ятерів, закидних неводів, волокуш, турбуків, трандад, лапташ, підйомних пасток, кошильних і кільцевих неводів, різноглибинних тралів (включаючи близнюкові), драги Хижняка, ручних, механізованих та напівмеханізованих драг тощо, оскільки дані прилади, пристрої та устаткування мають цільовим призначенням не масове знищення окремих (або всіх) видів тваринного світу, а саме їх вилучення (вилов, добування, збирання) із водних об’єктів. Вони можуть бути лише пристосовані (зокрема, шляхом зміни конструкції) для вилучення (вилову, добування, збирання) риби, звірів чи інших видів тваринного світу в обсягах, що є більшими за встановлені.
Наприклад, згідно з підпунктами 9.3 та 9.4 п.9 зазначеного Режиму промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2004 р. мінімально допустимий розмір вічка:
а) у бичкових драгах і волокушах у матні та приводах повинен становити 18 мм, у крилах – 20 мм;
б) у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах – 18 мм. А висота приводів бичкової драги повинна бути біля матні не більше 2 м (у посадці), висота крил біля клячів (у джгуті) – 1,4 м; довжина – не більш 45 м у посадці, з обов’язковою посадкою матні на нерозтяжні пожилини з вихідним коефіцієнтом посадки – 0,87. Відповідно до розмірного та вікового складу бичків коефіцієнт посадки може змінюватися за рекомендаціями наукових рибогосподарських організацій у межах 0,71-0,97.
Вчинення злочину особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст.248, має місце тоді, коли незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом здійснюється особою, яку вже було засуджено за цей злочин, і судимість з неї не знята і не погашена у встановленому законом порядку.
11. Про специфіку конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого див. п.3 коментаря до ст.388.