Нова редакція ст. 196 ККУ з Коментарями.

Необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей, –

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Коментар до ст. 196 КК України

1. Кримінальна відповідальність за необережне знищення або пошкодження чужого майна настає тільки тоді, коли це спричинило:

а) людські жертви — загибель хоча б однієї людини, або

б) інші тяжкі наслідки — значні зруйнування важливих об’єктів, заподіяння особливо великої матеріальної шкоди, тяжких тілесних ушкоджень кільком потерпілим і т. ін. За ст. 196 КК були кваліфіковані, наприклад, дії О., який на порушення Правил безпеки в газовому господарстві у своїй квартирі, розташованій на другому поверсі восьмиквартирного будинку, самовільно намагався підключити до газової плити балон зі зрідженим газом. Внаслідок несправності балону газ витік і згодом загорівся. Стався вибух, яким було пошкоджено державне майно на 3800 крб., а мешканцям будинку К., С. М. і С. В. заподіяно тяжкі тілесні ушкодження (Див.: ухвала судової колегії Верховного Суду України від 12 жовтня 1989 р. У справі О.— Практика судів України в кримінальних справах.— С. 73—74).

2. Відповідальність за необережне знищення чи пошкодження чужого майна (ст. 196 КК України) настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 196 Кримінального кодексу України

1. Предмет злочину – див. у п.1 коментаря до ст.194.

2. Об’єктивна сторона злочину визначена як знищення або пошкодження чужого майна (див. п.2 коментаря до ст.194). Злочин може бути вчинений як діями, так і бездіяльністю.

Склад злочину є матеріальним, що означає необхідність наявності суспільно небезпечних наслідків, вказаних у статті, а саме спричинення тяжких тілесних ушкоджень (див. пп.2-8 коментаря до ст.121) або загибелі людей (див. п.7 коментаря до ст.194).

3. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини: особа передбачає можливість знищення або пошкодження майна зі спричиненням людських жертв або тяжких тілесних ушкоджень, але легковажно розраховує на відвернення таких наслідків, або не передбачає настання таких суспільно небезпечних наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

4. Суб’єктом злочину є приватна особа, яка досягла 16 років.