Нова редакція ст. 195 ККУ з Коментарями.

Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, –

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до ста двадцяти годин, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців.

Коментар до ст. 195 КК України

1. Погроза знищення чужого майна є психічним насильством над власником майна.

2. Діяння утворює склад злочину у випадках погрози знищити майно:

— підпалом;

— вибухом;

— затопленням;

— іншим загально небезпечним способом.

3. Реальними підставами здійснення погрози можуть бути:

а) взаємостосунки між винним і потерпілим — їх тривалість, ворожість, непримиримість тощо;

б) попередня суспільна поведінка винної особи — вчинення раніше подібних дій, наявність судимості за попередній подібний злочин тощо;

в) громадська характеристика винної особи — її антигромадська поведінка, поведінка у родині, серед знайомих тощо.

4. Погроза вчинюється умисно з метою позбавити потерпілого спокою.

5. Погроза знищити майно відрізняється від замаху на знищення майна (ст. 15 і ст. 194 КК України) тим, що при погрозі суб’єкт не має наміру зараз же, негайно розпочати знищення майна, він лише має намір налякати власника, позбавити його спокою і тому погрожує знищити майно колись, у майбутньому.

6. Відповідальність за погрозу знищення чужого майна настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 195 Кримінального кодексу України

1. Об’єктивна сторона злочину полягає в погрозі з боку винного знищити чуже майно шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом (див. п.7 коментаря до ст.194). Погроза може бути виражена усно, письмово, жестом, демонстрацією відповідних засобів, необхідних для знищення майна (наприклад, вибухового пристрою, гранати або їх муляжів). Вона може бути адресована як власнику майна, так і третім особам.

Злочин вважається закінченим у момент сприйняття погрози потерпілим.

2. Необхідною умовою складу злочину є наявність реальних підстав побоюватися здійснення погрози знищення майна. Реальність погрози встановлюється в кожному окремому випадку з урахуванням як об’єктивного, так і суб’єктивного критеріїв.

Зокрема, реальними підставами здійснення погрози можуть бути: стосунки між винним і потерпілим (їх тривалість, непримиримість тощо); характеристика особи винного (вчинення насильницьких злочинів у минулому, наявність судимості за подібні злочини, його психічний стан та ін.).

3. З суб’єктивної сторони погроза знищення майна вчинюється умисно: винна особа усвідомлює, що висловлена нею погроза здатна викликати у потерпілого побоювання, позбавить його спокою у зв’язку із можливістю її реалізації, і бажає цього.

4. Від замаху на знищення майна (ст.15 і 194) або готування до цього злочину (ст.14 і 194) погроза знищення майна відрізняється тим, що при погрозі суб’єкт не має наміру негайно розпочати дії, він лише має намір налякати власника, позбавити його спокою і тому погрожує знищити майно у майбутньому.

5. Погроза знищення майна може бути способом вчинення інших злочинів (зокрема, погроза знищення майна під час вимагання – ч.1 ст.189 – є засобом досягнення винним мети вимагання; аналогічно і при вчиненні деяких інших злочинів, передбачених, наприклад, ст.345, 346, 350, та ін.), складом яких вона охоплюється, і додаткової кваліфікації за ст.195 не потребує.

6. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16 років.