Нова редакція ст. 272 ККУ з Коментарями.

1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –

карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Коментар до ст. 272 КК України

1. Стаття 272 КК передбачає відповідальність за порушення правил безпеки при проведенні гірничих, будівельних та інших робіт, що є підвищено-небезпечними.

2. Гірничими називаються роботи по розробці і видобуванню корисних копалин (вугілля, руди, мармуру, бокситів та ін.). їх проводження характеризується підвищеною небезпечністю для працівників, тому виробничі процеси регулюються спеціальними правилами.

3. Склад злочину утворюють порушення правил безпеки гірничих робіт, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або призвело заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 КК України). Якщо порушення правил гірничих робіт спричинили людські жертви чи інші тяжкі наслідки; якщо такі наслідки настали, то діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 272 КК.

4. Будівельними визнаються правила, що регулюють роботи під час будівництва чи ремонту будинків, споруд тощо. Порушеннями їх можуть бути відступи від проектів, використання непередбачених матеріалів, порушення технологій тощо. Санітарні правила — це норми захисту людей від пилу (наприклад, цементу), випару фарб, лаків, їдких речовин тощо.

5. Порушення правил безпеки при виконанні будівельних, гірничих чи інших робіт з підвищеною небезпекою для працівників вчинюється необережно. При умисному заподіянні потерпілому працівнику смерті чи тяжких тілесних ушкоджень відповідальність настає за вчинення злочинів проти особи за ст. 115 чи ст. 121 КК.

6. Склад злочину утворює порушення встановлених правил, якщо воно створювало загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, чи заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого. Порушення правил, яке спричинило людські жертви чи інші тяжкі наслідки, кваліфікується за ч. 2 ст. 272 КК.

7. Відповідальність за порушення будівельних, гірничих та інших правил безпеки настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 272 Кримінального кодексу України

1. Стаття 272 передбачає відповідальність за порушення правил безпеки при виконанні не всіх видів робіт, а тільки тих, що характеризуються найбільш високим рівнем небезпеки для життя та здоров’я працівників та оточуючих осіб, власності, довкілля, інших правоохоронюваних інтересів.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 листопада 1993 р. № 196. Цей перелік має чинність на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та видів діяльності.

2. Основним безпосереднім об’єктом злочину виступає безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою. Додатковими безпосередніми об’єктами є життя та здоров’я потерпілого.

3. Потерпілим від злочину є будь-яка особа – як особа, що має постійний чи тимчасовий правовий зв’язок з відповідним підприємством (див. коментар до ст.271), так і особа, яка такого зв’язку не має.

4. Об’єктивна сторона злочину характеризується такими ознаками:

– порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною безпекою на виробництві або на будь-якому підприємстві;

– наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч.1 ст.272); заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч.1 ст.272); спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч.2 ст.272);

– причиновим зв’язком між діянням та вказаними наслідками.

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою може відбуватися як шляхом дії, так і бездіяльності. До робіт з підвищеною небезпекою відносяться, зокрема, електрозварювальні, газонебезпечні, електромонтажні роботи в зонах дії струму високої частоти, підземні роботи на шахтах та рудниках, наватажувально-розвантажувальні, будівельні роботи тощо. При цьому важливим є характер робіт з підвищеною небезпекою, а не галузь виробництва, в якій ці роботи здійснюються.

Відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання окремих видів робіт з підвищеною небезпекою, а саме правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та у вибухонебезпечних цехах, правил ядерної або радіаційної безпеки, встановлюється ст.273 та 274.

Диспозиція ч.1 ст.272 є бланкетною, що означає необхідність звернення до спеціальних нормативно-правових актів, які містять організаційні та технічні вимоги безпеки проведення робіт підвищеної небезпеки у відповідних галузях виробництва, або до міжгалузевих актів. Правозастосовчий орган зобов’язаний з’ясувати зміст допущеного порушення та вказати у процесуальних документах статтю, пункт, параграф, які було порушено.

5. Місцем вчинення злочину у ст.272 назване виробництво або будь-яке підприємство. За змістом ст.272 виробництво – це об’єкт, де здійснюється процес створення промислової чи сільськогосподарської продукції – проектування, розвідка (наприклад, геологорозвідувальні роботи), виготовлення (первинне), переробка, комплектування, ремонт тощо.

Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідницької, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством (ст.62 ГК України). Підприємства створюються як для підприємницької, так і для некомерційної діяльності.

6. Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків передбачає реальну можливість загибелі хоча б однієї людини, або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі, чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам. Реальність такої загрози обумовлюється виникненням під час проведення робіт такого небезпечного стану, при якому вірогідність настання суспільно небезпечних наслідків є досить високою, і визначається у кожному конкретному випадку порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

7. Про поняття “шкода здоров’ю потерпілого”, “загибель людей”, “інші тяжкі наслідки” – див. коментар до ст.271.

8. Встановлення наявності причинового зв’язку між допущеним порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою та наслідками є обов’язковим.

9. Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ч.1 та ч.2 ст.272 суспільно небезпечних наслідків.

10. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.272, характеризується необережною виною щодо такого наслідку, як заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого, а щодо можливості загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків – злочинною самовпевненістю або непрямим умислом. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.272, характеризується необережною виною у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості щодо наслідків. Саме ж порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою може бути вчинене як умисно, так і необережно.

11. Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16 років і в силу своїх обов’язків під час виконання робіт з підвищеною небезпекою зобов’язана дотримуватися передбачених правил безпеки. До таких осіб відносяться службові особи підприємств (керівники дільниць, бригадири, виконроби, майстри та ін.), громадяни-підприємці, а також рядові працівники підприємств.