Нова редакція ст. 86 ККУ з Коментарями.
1. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
2. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
{Частину третю статті 86 виключено на підставі Закону № 3465-VI від 02.06.2011}
4. Особи, визнані винними у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, – не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених частиною третьою статті 81 цього Кодексу.
Коментар до ст. 86 КК України
1. Амністія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня видання закону про амністію, а також у день його видання. На злочини, що були вчинені наступного дня чи продовжені наступного дня, амністія не поширюється.
2. У законі про амністію визначаються і межі її застосування. Це можуть бути:
— перелік статей Кодексу, за якими кваліфіковано злочини, що підлягають амністії;
— розміри покарання, до яких застосовується амністія;
— ознаки особистості засудженого — вік, засуджений вперше, учасник війни тощо.
3. Акт амністії може передбачати: звільнення від кримінальної відповідальності (відмова в порушенні справи, закриття справи); повне звільнення від покарання (головного і додаткового); часткове звільнення від покарання скороченням його строку (розміру), або звільнення тільки від головного покарання; заміну покарання більш м’яким видом; зняття судимості.
4. Внаслідок амністії кримінальна справа не порушується, а порушена підлягає закриттю. Справа не закривається, якщо обвинувачуваний проти цього заперечує.
5. Амністія — це акт кримінально-правовий, вона стосується всіх сторін кримінального правовідношення:
— поширюється на головні й на додаткові покарання, які не були виконані до дня видання закону про амністію, в тому числі на штраф, конфіскацію майна;
— не поширюється на виконані покарання — конфісковане майно чи штраф засудженому не повертаються;
— не поширюється на цивільно-правові відносини — особа, що була звільнена від кримінальної відповідальності чи покарання актом амністії в усіх випадках зобов’язана відшкодувати потерпілому шкоду (збитки) у повному обсязі.
Інший коментар до статті 86 Кримінального кодексу України
1. Амністія — один із видів звільнення від кримінальної відповідальності. Акт амністії не має персоніфікованого характеру.
Видання акта (закону) про амністію відповідно до ч. З ст. 92 Конституції України належить до компетенції Верховної Ради України.
Відповідно до Закону України “Про застосування амністії в Україні” від 1 жовтня 1996 р. з подальшими змінами та доповненнями до нього, амністія оголошується Законом і є звільненням від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів (ст. 1 Закону).
2. Дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання чинності вироку, за яким особу засуджено за ці злочини, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.
Відповідно до Закону України “Про застосування амністії в Україні” у виняткових випадках, з метою припинення суспільне небезпечних групових проявів чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після її оголошення, за умови обов’язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію. Це так звана умовна амністія (див. ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні”). Прикладом її може бути, зокрема, застосування амністії до осіб, які злісно ухилялися від сплати податків, за умови повної сплати податкової заборгованості на певну дату.
3. Згідно із Законом України “Про застосування амністії в Україні” не допускається застосування амністії:
— до особливо небезпечних рецидивістів, визнаних таким вироком суду, що набрав законної сили;
— до осіб, яким довічне позбавлення волі в порядку помилування замінено на певний строк засудження;
— до осіб, що мають дві і більше судимостей за вчинення тяжких злочинів;
— до осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки України, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
— до осіб, які засуджені за вчинення тяжкого і особливо тяжкого злочину і відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання.
Законом про амністію можуть бути визначені також інші категорії осіб, на яких амністія не поширюється (ст. З Закону).
4. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв’язку з помилуванням окремих осіб. На підставі акта (закону) про амністію певної категорії осіб, який має нормативний характер, приймається рішення щодо конкретної особи.
Закриття справи внаслідок акта амністії не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. Тоді провадження у справі продовжується в звичайному порядку (ч. 4 ст. 6 КПК України) і підлягає судовому розгляду по суті. За доведеності вини особи суд виносить обвинувальний вирок і відповідно до акта про амністію звільняє засудженого від покарання.