Нова редакція ст. 83 ККУ з Коментарями.

1. Засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може звільнити від відбування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

2. Звільнення від відбування покарання застосовується до засудженої, яка має сім’ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або яка має можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.

3. Нагляд за звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.

4. Після досягнення дитиною трирічного віку або в разі її смерті суд залежно від поведінки засудженої може звільнити її від покарання або замінити його більш м’яким покаранням чи направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання.

5. Якщо засуджена, яка була звільнена від відбування покарання, відмовляється від дитини, передала її у дитячий будинок, зникла з місця проживання або ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, суд може за поданням контролюючого органу направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком.

6. Якщо в період звільнення від відбування покарання засуджена вчинила нове кримінальне правопорушення, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.

Коментар до ст. 83 КК України

1. Стаття 83 КК передбачає умови і порядок звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

2. Звільнити жінку від відбування покарання за підставами ст. 81 КК суд має право, а не обов’язок.

3. Звільнення від відбування покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дітей віком до трьох років за підставами ст. 83 КК є умовним.

У разі вчинення звільненою від покарання жінкою нового злочину, суд до призначеного покарання за новий злочин повністю чи частково приєднує покарання за попередній злочин за правилами статей 71 і 72 КК.

Інший коментар до статті 83 Кримінального кодексу України

1. У Кримінальному кодексі 1960 року ст. 462 регулювала питання відстрочки відбування покарання вагітним жінкам та жінкам, які мають дітей віком до трьох років. З урахуванням того, що відстрочка відбування покарання такими жінками є їх умовним звільненням від подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі, основні положення цієї норми відтворені у статті чинного Кодексу.

2. За змістом ст. 83, звільнення від відбування покарання зазначених категорій жінок може застосовуватися судом лише після вступу вироку, щодо жінки, в законну силу і з моменту фактичного початку відбування жінкою покарання.

3. Вимоги ст. 83 можуть бути застосовані судом тільки до жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання. Пряма заборона застосування ст. 83 — засудження жінки на строк більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини. Проте, як і у випадках розгляду питання щодо застосування вимог ст. 79, застосовуючи ст. 83, суд зобов’язаний враховувати не тільки ступінь суспільної небезпеки злочину, за вчинення якого було засуджено жінку, а й дані про її особистість.

4. Ст. 83 передбачає кілька умов звільнення засудженої жінки від відбування покарання:

– наявність сім’ї або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання;

– наявність можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.

Для застосування статті достатньо наявності хоча б однієї з умов.

Наявність умов, зазначених у ч. 2 ст. 83, обов’язково підтверджується відповідними документами, достовірність яких суд зобов’язаний перевірити в судовому засіданні, зокрема шляхом допиту свідків.

5. На відміну від звільнення від покарання з випробуванням (ст. 79), при звільненні від покарання вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83) суд не покладає на жінку жодних обов’язків, передбачених ст. 76.

6. За законом вагітні жінки та жінки, які мають дітей, що не досягли трирічного віку, можуть бути звільнені від відбування покарання лише в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

На відміну від умов ст. 79, після виповнення дитині трьох років або в разі смерті дитини суд може прийняти одне з таких рішень:

– звільнити засуджену від відбування покарання;

– замінити призначене вироком суду покарання більш м’яким;

– направити засуджену до відповідної установи для відбування покарання, призначеного за вироком.

7. Рішення про звільнення засудженої від відбування покарання або про заміну призначеного вироком суду покарання більш м’яким суд приймає, виходячи з сукупності обставин, які характеризують засуджену за час, коли вона не відбувала покарання.

8. Рішення про направлення засудженої для відбування призначеного вироком суду покарання суд може прийняти в разі невиконання засудженою умов, зазначених в ч. 5 коментованої статті.

При цьому, направляючи засуджену для відбування покарання, суд може (знову ж таки на відміну від вимог ст. 79) повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання.

9. Питання щодо органу кримінально-виконавчої системи за місцем проживання засудженої та порядку розгляду судом справ про застосування звільнення від покарання на підставі ст. 83 мають бути вирішені додатково шляхом прийняття нового кри- мінально-виконавчого законодавства та нової редакції (принаймні) ст. 4083 КПК України, що регулює порядок застосування і скасування відстрочки відбування покарання вагітним жінкам та жінкам, які мають дітей віком до трьох років.

10. У разі вчинення нового злочину засудженою, до якої застосовано вимоги ст. 83, покарання призначається за сукупністю вироків з урахуванням вимог ст. 71 і 72.