Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким

Нова редакція ст. 82 ККУ з Коментарями.

1. Особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м’яким покаранням. У цих випадках більш м’яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

2. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м’яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

3. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

4. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можлива після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі;

3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

5. До осіб, яким покарання замінене більш м’яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.

6. Якщо особа, відбуваючи більш м’яке покарання, вчинить нове кримінальне правопорушення, суд до покарання за знову вчинене кримінальне правопорушення приєднує невідбуту частину більш м’якого покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.

Коментар до ст. 82 КК України

1. У ст. 82 КК встановлено правила, умови й порядок дострокового звільнення особи, засудженої до позбавлення волі, від відбування покарання і заміни покарання більш м’яким.

2. Підставами застосування ст. 82 КК є відбуття не менше третини строку покарання половини (п. 2), двох третин (п. 3) призначеного судом строку покарання, якщо при цьому особа чесним ставленням до праці і зразковою поведінкою довела своє виправлення.

3. Звільнення особи від відбуття покарання чи заміна покарання більш м’яким на підставі ст. 82 КК є умовним, У разі вчинення цією особою протягом невідбутої частини покарання нового злочину їй до покарання за новий злочин буде приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком за правилами ст. 71 і 72 КК.

Інший коментар до статті 82 Кримінального кодексу України

1. Підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м’яким е такий ступінь виправлення засудженого, при якому подальше його виправлення стає можливим при застосуванні більш м’якого виду покарання ніж те, яке йому призначене судом. Така можливість зумовлюється тим, що особистість засудженого, його відношення до виконання обов’язків свідчать про успішний перебіг процесу виправлення, який може продовжуватися і в умовах відбування покарання з меншим змістом караного елементу. Можна сказати, що виправлення засудженого як мета покарання ще не досягнута, але її досягнення можливе при застосуванні карано-виховного впливу меншої інтенсивності, ніж зазначено у вироку.

2. На відміну від умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може застосовуватись до осіб, що відбувають два види покарання — обмеження та позбавлення волі.

Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким не застосовується до неповнолітніх (ч. 4 ст. 107).

3. Ст. 82 передбачає також можливість одночасного з заміною невідбутої частини покарання більш м’яким звільнення засудженого від додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

4. Закон передбачає дві умови, необхідні для заміни невідбутої частини покарання більш м’яким: впевненість, що засуджений став на шлях виправлення, та фактичне відбуття ним певної частини строку покарання, передбаченого цією статтею.

5. На відміну від умовно-дострокового звільнення, заміна невідбутого покарання більш м’яким передбачає менші частини фактично відбутого покарання (від третини до двох третин), але так само як і умовно-дострокове звільнення, ставить їх у залежність від класифікації злочинів та особистості засудженого:

– не менше третини призначеного судом строку покарання за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також необережний тяжкий злочин;

– не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який засуджена до позбавлення волі;

– не менше двох третин призначеного судом покарання за умисний особливо тяжкий злочин, а також призначеного покарання особі, яка раніше звільнялась умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

6. Вибір більш м’якого покарання здійснюється відповідно до системи покарань, передбачених ст. 51. Для відбуваючих покарання у вигляді обмеження волі це можуть бути громадські або виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців або арешт. Для засуджених до позбавлення волі крім перелічених, також обмеження волі та тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

7. При заміні невідбутого покарання більш м’яким є останнє призначення на строк, рівний яевідбутій частині покарання, призначеного за вироком суду. Однак цей строк не може перебільшувати верхню межу, встановлену заковом для відповідного виду покарання. Так, тривалість виправних робіт та тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців не може перевищувати двох років (ч. 1 ст. 57 та ч. 1 ст. 62), громадських робіт — не більше 240 годин (ч. 2 ст. 56), арешту — не більше 6 місяців (ч. 1 ст. 60), обмеження волі — не більше 5 років (ч. 2 ст. 61). Навіть якщо невідбута частина обмеження або позбавлення волі за вироком перевищує ці строки, їх збільшення є недопустимим.

8. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким, як і умовно-дрстрокове звільнення, є факультативним видом звільнення від відбування частини покарання. Це не обов’язок, а право суду. Звільнення у вигляді заміни покарання більш м’яким є безумовним та остаточним, воно не може бути скасоване на підставі неналежної поведінки звільненого. У випадку якщо особа, якій замінена частина покарання більш м’яким, під час його відбування вчинить новий злочин, до призначення за нього покарання суд на підставі ст. 71 і 72 приєднує невідбуту частину більш м’якого покарання, а не того, що було призначене вироком.

9. Особи, котрим призначене вироком суду обмеження або позбавлення волі було замінене на більш м’який вид покарання, в подальшому на підставі та за умов, передбачених ст. 81, можуть бути звільнені умовно-достроково від відбування частини цього нового покарання (ч. 5 ст. 82).

10. Строк погашення судимості особам, яким невідбута частина покарання замінена більш м’яким, обчислюється з дня відбуття м’якого покарання (основного і додаткового), виходячи з розміру фактично відбутої частини основного покарання.

11. Порядок заміни невідбутої частини покарання більш м’яким аналогічний порядку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і передбачений ст. 407 КПК Укарїни.