Нова редакція ст. 81 ККУ з Коментарями.

1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

4. У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Коментар до ст. 81 КК України

1. До осіб, засуджених до позбавлення волі, обмеження волі, виправних робіт або направлення в дисциплінарний батальйон, а також до осіб, засуджених до службового обмеження, може бути застосовано умрвно-достро-кове звільнення від покарання, а також повністю чи частково від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від покарання може бути застосовано до засудженого лише в тому разі, коли він зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від покарання застосовується судом за місцем відбування покарання засудженим за спільним поданням органу, який відав виконанням покарання, і спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої ради. Щодо осіб, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням застосовується за поданням командування дисциплінарного батальйону.

Умовно-дострокове звільнення від покарання може бути застосовано після фактичного відбуття засудженим не менше половини призначеного строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості чи за необережний злочин.

2. До осіб, що раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинили умисний злочин, за який їх засуджено до позбавлення волі умовно-дострокове звільнення від покарання може бути застосовано після фактичного відбуття не менше двох третин призначеного строку покарання.

Від покарання, призначеного судом за вчинення умисного тяжкого злочину, а також від покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин — умовно-дострокове звільнення від покарання може бути застосовано після фактичного відбуття не менше трьох чвертей призначеного строку покарання.

3. При умовно-достроковому звільненні від покарання засудженого може бути звільнено також від додаткових покарань у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

4. При заміні невідбутої частини позбавлення волі виправними роботами вони призначаються в межах строків, установлених законом для цих видів покарання, і не повинні перевищувати невідбутого строку позбавлення волі.

Застосовуючи умовно-дострокове звільнення від покарання суд може покласти на певний трудовий колектив, за його згодою, обов’язок по нагляду за умовно-до-строково звільненим протягом невідбутої частини призначеного судом строку покарання і проведенню з ним виховної роботи.

5. У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтею 71 КК.

Інший коментар до статті 81 Кримінального кодексу України

1. З огляду на принцип гуманізму, закон надає суду право умовно-достроково звільняти від подальшого відбування покарання осіб, які показали, що для їх виправлення не має потреби у повному відбуванні ними покарання. Юридична природа умовно-дострокового звільнення полягає у звільненні засудженого від подальшого відбування покарання, якщо встановлено, що за період фактичного відбуття строку призначеного судом покарання він довів своє виправлення.

2. Умовно-дострокове звільнення — найпоширеніший вид звільнення від покарання, що може застосовуватися за чинним Кодексом до більшості основних видів покарання при вчиненні будь-яких злочинів і до всіх категорій засуджених.

Що стосується видів покарань, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання поширюється ва засуджених до строкових видів покарань, за виключенням позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та арешту.

3. Згідно зі ст. 81 умовно-дострокове звільнення застосовується до відбуваючих покарання у вигляді:

– виправних робіт;

– службового обмеження для військовослужбовців;

– обмеження волі;

– тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

– позбавлення волі на певний строк.

Одночасно особа повністю або частково може бути звільнена і від додаткового покарання.

4. Основними умовами умовно-дострокового звільнення від покарання є:

– доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці;

– фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, передбаченої даною статтею.

5. Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого судом обов’язків, дотримання правил громадського порядку, правил людського співжиття, етичних норм тощо.

Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до якомога кращого виконання дорученої роботи, до підвищення професійної кваліфікації, бережливе використання обладнання, матеріалів тощо.

Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

6. Обов’язковою умовою є фактичне відбуття певної частини призначеного судом покарання.

Обсяг цієї частини жорстко пов’язаний з категоріями злочинів, визначених ст. 12:

а) не менше половини строку призначеного судом покарання за:

– злочин невеликої або середньої тяжкості;

– необережний тяжкий;

б) не менше двох третин призначеного судом покарання за злочин:

– умисний тяжкий;

– необережний особливо тяжкий;

в) не менше трьох чвертей призначеного судом покарання:

– за умисний особливо тяжкий злочин.

За законом фактично відбута частина покарання, призначеного судом, пов’язується з особою засудженого у двох випадках;

– за умисний злочин із засудженням до позбавлення волі, вчинений особою до погашення або зняття судимості за попередній умисний злочин, за який вона відбувала покарання у вигляді позбавлення волі. Право на умовно-дострокове звільнення для такої особи настає після відбуття не менше двох третин призначеного судом строку покарання;

– щодо особи, яка раніше звільнялась умовно-дрстроково і протягом невідбутої частини покарання знову вчинила умисний злочин. Право на умовно-дострокове звільнення для такої особи настає після відбуття не менше трьох чвертей призначеного судом покарання.

Необережним тяжким злочином є, наприклад, вбивство двох і більше осіб, вчинене через необережність (ч. 2 ст. 119), що передбачає позбавлення волі від п’яти до восьми років.

Необережним особливо тяжким злочином є, наприклад, порушення правил ядерної або радіаційної безпеки із спричиненням загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274), що передбачає позбавлення волі від трьох до дванадцяти років.

7. Якщо особа відбуває покарання за вчинення двох або більше злочинів, умовно-дрстрокове звільнення по яких передбачає фактичне відбуття різних частин призначеного строку покарання, необхідно виходити із найбільшої з таких частин від загального строку покарання, призначеного за сукупністю злочинів або вироків. Наприклад, згідно з вироком засуджений до 10 років позбавлення волі за сукупністю вчинених злочинів, передбачених ч. З ст. 187 (розбій) та ч. З ст. 185 (крадіжка), буде мати право на умовно-дострокове звільнення після відбуття трьох чвертей від 10 років, тобто після відбуття строку 7 років в місяців позбавлення волі.

8. При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбуття частини основного покарання суд повинен розглянути можливість частково або повністю звільнити його і від додаткового покарання, якщо воно було призначене. “У тих випадках, коли питання про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання засудженого, який повністю відбув основне покарання, виникло під час відбування ним додаткового покарання, суд може звільнити його і від цього покарання після фактичного відбуття встановленої законом частини додаткового покарання і за наявності інших умов, що вказані в законі” (див. п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 1975 р. № 10 “Про практику застосування судами України законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш м’яким” із змінами від 4 червня 1993 р. № 3).

9. Якщо призначене судом покарання засудженому було пом’якшене на підставі рішення суду, закону про амністію або акту про помилування, при обчисленні фактично відбутого строку покарання для застосування умовно-дострокового звільнення необхідно виходити з покарання, що встановлене останнім рішенням суду, внаслідок застосування закону про амністію або на підставі акту про помилування.

10. Якщо умовно-достроково звільнена особа упродовж частини невідбутого покарання не вчинить нового злочину, то з моменту закінчення строку невідбутої частини починається перебіг строку погашення судимості, який буде обчислюватися з урахуванням фактично відбутого строку покарання. У разі якщо засуджений не був звільнений або був лише частково звільнений від відбування додаткового покарання, такий строк обчислюється З моменту відбуття додаткового покарання.

11. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є безумовним. Заков не ставить в залежність будь-яку поведінку звільненого з поверненням його до відбування невідбутої частини покарання. Якщо особа, до якої застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання вчинить новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими ст. 71 і 72.

12. Умовно-дострокове звільнення від відбування частини покарання за злочин, вчинений неповнолітнім, регламентується ст. 107.

13. Порядок умовно-дострокового звільнення від відбування покарання передбачений ст. 407 КПК України.