Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років

Нова редакція ст. 79 ККУ з Коментарями.

1. У разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні кримінальні правопорушення, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.

2. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов’язки відповідно до статті 76 цього Кодексу.

3. Нагляд за засудженими здійснюється уповноваженим органом з питань пробації.

4. Після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, звільняє її від покарання або направляє для відбування покарання, призначеного вироком.

5. У разі, коли звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов’язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду.

6. Якщо засуджена вчинила в період іспитового строку нове кримінальне правопорушення, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.

Коментар до ст. 79 КК України

1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років ^ умовним: суд, звільняючи жінку від відбування покарання, встановлює іспитовий строк, після закінчення якого суд оцінює поведінку засудженої жінки протягом іспитового строку і приймає рішення про остаточне звільнення її від покарання, призначеного вироком.

2. Частина 5 ст. 79 КК визначає можливі види антису-спільної поведінки засудженої-жінки, за наявністю одного з яких суд постановляє направити жінку для відбування покарання.

3. Якщо засуджена жінка в період іспитового строку вчинить новий злочин, то суд призначає їй покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК України).

Інший коментар до статті 79 Кримінального кодексу України

1. Положення от. 79 можуть застосовуватися до вагітних жінок (такими є жінки, що були вагітними на час постановлений вироку або стали вагітними під час відбування покарання) та жінок, які на момент застосування даної норми чинного Кодексу мають дітей віком до семи років (раніше йшла мова про максимально можливий трирічний вік дитини). Слід звернути увагу на те, що застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до зазначеної в ст. 79 категорії засуджених жінок е правом (“суд може звільнити”), а не обов’язком (“суд зобов’язаний звільнити”) суду.

2. Суд може вирішити питання про звільнення від відбування покарання вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до семи років, тільки при призначенні покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі — відповідно за вироком суду.

Порядок застосування покарання і скасування відстрочки відбування покарання вагітним жінкам та жінкам, які мають дітей віком до трьох років, регулюється кримінально-процесуаль-ним законодавством.

3. Законом прямо передбачене певне обмеження застосування вимог ст. 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням не допускається щодо жінок, засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини. Інших обмежень закон не зазначає, проте, на нашу думку, цей інститут ие повинен, як правило, застосовуватись і до осіб, засуджених за вчинення злочину невеликої чи середньої тяжкості, якщо вони раніше неодноразово вчиняли умисні злочини. Також недоцільно звільняти від відбування покарання з випробуванням жінок, до яких уже застосовувалась відстрочка виконання вироку або умовне засудження, або яких було раніше звільнено від відбування покарання з випробуванням.

4. От. 79 застосовується не тільки для виправлення і перевиховання засуджених жінок без ізоляції від суспільства в умовах постійного контролю за їх поведінкою, а також з метою створення нормальних умов для утримання і виховання дітей таких засуджених.

За умови досягнення вказаних цілей закон уможливлює наступне звільнення від покарання цих осіб або, за негативних наслідків, — передбачає направлення їх для відбування призначеного судом строку позбавлення волі.

5. Закон прямо не пов’язує можливість застосування до осіб жіночої статі звільнення від відбування покарання з випробуванням з наявністю певних умов. Оскільки цей інститут є особливою формою реалізації кримінальної відповідальності, то для його застосування необхідно брати до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особистість винної.

6. Згідно з вимогами ст. 79 суд повинен встановити особі жіночої статі, щодо якої прийнято рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк. Його термін законодавець визначив у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.

7. Нове кримінально-виконавче законодавство має визначити орган або органи, які здійснюватимуть контроль за поведінкою жінок, звільнених від покарання з випробуванням. Відповідно до вимог ст. 76 це органи за місцем проживання засуджених.

8. Ч. 5 ст. 79 змушує засуджену виконати ряд вимог: не відмовлятись від дитини, не передавати її в дитячий будинок, не зникати з місця проживання, не ухилятись від виховання дитини і догляду за нею, виконувати покладені на неї судом обов’язки (див. коментар до ст. 76), не допускати порушень громадського порядку, не вчинювати нового злочину.

У випадку порушення будь-якої з названих вимог суд за поданням органу, який контролюватиме поведінку засудженої, зобов’язаний направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком суду.

Отже, часто негативним наслідком застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням е недостовірність виправлення засудженої, про що можуть свідчити численні факти антигромадської поведінки; невиконання материнських обов’язків, які дають суду право для прийняття рішення про направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком суду.

9. Суд і тільки суд може прийняти й інше рішення: звільнити цю категорію осіб від відбування покарання з урахуванням їх зразкової поведінки, належного виконання ними своїх материнських обов’язків.

Прийняття кожного з цих рішень обумовлене поведінкою засудженої і досягненням в кожному разі позитивних чи негативних наслідків застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

10. Слід зазначити, що ст. 79 не передбачає зарахування у строк відбування покарання, призначеного вироком, повністю або частково іспитового строку, протягом якого засуджена виконувала покладені судом на неї обов’язки. Тому в постанові про направлення засудженої для відбування покарання за вироком СУДУ слід зазначити повністю строк і вид покарання, призначеного вироком.

11. Якщо засуджена в період іспитового строку вчинить новий злочин, суд призначає їй покарання за ст. 71 та 72 (див. коментар до цих статей).