Нова редакція ст. 61 ККУ з Коментарями.

1. Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці.

2. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років.

3. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Коментар до ст. 61 КК України

1. Обмеження волі як міра кримінального покарання призначається на строк від одного року до п’яти років і полягає у триманні засудженого в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції в умовах нагляду за нею.

2. Карою при обмеженні волі є:

а) тримання засудженого у кримінально-виконавчій установі;

б) обов’язкове залучення засудженого до праці.

3. Обмеження волі не застосовується до:

а) неповнолітніх;

б) вагітних жінок;

в) жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років;

г) осіб пенсійного віку;

д) військовослужбовців строкової служби;

е) до інвалідів першої і другої груп.

4. Особи, що відбули покарання у виді обмеження волі, згідно з п. 6 ст. 89 КК визнаються такими, що протягом двох років мають судимість.

Інший коментар до статті 61 Кримінального кодексу України

1. Обмеження волі — нова міра кримінального покарання, раніше невідома нашому кримінальному праву.

Відповідно до ст. 52 обмеження волі може застосовуватися тільки як основна міра покарання.

2. Суть обмеження волі як міри кримінального покарання полягає в триманні за вироком суду засудженої особи у спеціалізованих кримінально-виправних установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням до праці.

Можливий строк обмеження волі — від одного до п’яти років.

3. У зв’язку з тим, що даний вид покарання пов’язаний з обов’язковим залученням засудженого до праці, до обмеження волі, згідно з ч. З ст. 61 не можуть бути засуджені неповнолітні, тобто особи, які не досягли на момент винесення вироку 18-річ- ного віку; вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 14 років; особи, які досягли пенсійного віку; інваліди першої і другої груп.

Крім того, обмеження волі не може застосовуватися до військовослужбовців.

4. У разі заміни покарання у вигляді обмеження волі позбавленням волі згідно зі ст. 72 до одного дня позбавлення волі прирівнюються два дні обмеження волі.