Нова редакція ст. 5 ККУ з Коментарями.

1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Коментар до ст. 5 КК України

1. Зворотною силою кримінального закону називається поширення дії закону на злочини, вчинені до видання цього закону, або до набуття ним чинної сили.

Зворотну силу кримінальний закон має тоді, коли цим законом усувається караність діяння. Це випадки декри-міналізації діяння, яке раніше вважалось злочином. Наприклад, ст. 85 КК 1960 р., яка передбачала відповідальність за дрібне розкрадання державного чи колективного майна, була виключена із КК і скасована законом України від 7 липня 1992 р. Указом від 23 листопада 1955 р. була виключена кримінальна відповідальність за аборт, від 8 лютого 1977 р. – за дрібне хуліганство і т. п. Видані закони поширюються й на діяння, які були вчинені до видання цих законів, якщо новий кримінальний закон пом’якшує караність злочину. Більш м’яким визнається кримінальний закон, у якого: а) санкція передбачає покарання більш м’яким видом, наприклад, виправними роботами, а не позбавленням волі; б) нижча межа мінімальної міри при однаковому максимальному розмірі покарання; наприклад, менш суворим треба визнати покарання позбавленням волі від двох до семи років порівняно з позбавленням волі від трьох до семи років. Як правило, у самому законі завжди є вказівка на те, що йому надається зворотна сила.

2. Загальне правило ч. І ст. 5 КК про визначення злочинності і караності діяння тим законом, який діяв під час вчинення цього злочину, доповнюється правилом ч. 2 ст. 5 КК. Закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зворотної сили не має. Отже, до злочинів, які були вчинені до видання нового закону, до набрання ним чинної сили, застосовуються старі закони, навіть тоді, коли новий закон замінив старий (старі).

3. Усі положення ст. 5 КК про зворотну силу кримінального закону повністю стосуються і «проміжного» закону. «Проміжним» називається кримінальний закон, який діяв у проміжок часу після вчинення злочину, але до розгляду справи судом. Отже, маємо старий закон, новий закон, а між ними — «проміжний».

Якщо новий закон посилює покарання, то застосовується «проміжний» закон, а якщо і він суворіший старого, то застосовується старий закон. У більшості випадків «проміжияй» закон не застосовується, оскільки діє уже новий закон.

Правило ст. 5 КК про зворотну силу кримінального закону, який усуває чи пом’якшує караність діяння, діє на всіх стадіях кримінального процесу, аж до надання вирокові законної сили.

Інший коментар до статті 5 Кримінального кодексу України

1. Положення ч. 1 ст. 5 є формою втілення у кримінальне законодавство положення ч. 1 ст. 58 Конституції України, у відповідності з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Скасування злочинності і караності діяння, пом’якшення кримінальної відповідальності за нього здійснюються шляхом видання закону, який виключає із змісту Кримінального кодексу окремі статті або вносить відповідні зміни до окремих його статей.

Законом, що скасовує злочинність діяння, вважається закон, який не визнає злочином діяння, яке попереднім законом визнавалось злочином.

Це означає, що діяння, вчинене до набуття чинності законом про скасування злочинності цього діяння, вже не містить складу злочину, а тому не є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальна справа щодо особи, яка вчинила таке діяння, не може бути порушена, а порушена — підлягає припиненню за відсутністю складу злочину.

Особи, які відбувають покарання за такі діяння, підлягають звільненню від покарання, а особи, що вже відбули покарання, визнаються такими, що не мають судимості.

Закон про кримінальну відповідальність вважається таким, що пом’якшує кримінальну відповідальність, у випадках коли:

– він зменшує встановлену раніше максимальну або мінімальну межу покарання;

– при незмінності меж основного покарання виключається додаткове покарання, що було раніше передбачене як обов’язкове або факультативне, або передбачається факультативно-додаткове покарання, що раніше було обов’язковим;

– при незмінності меж основного покарання передбачається м’якіший, ніж існував раніше, вид додаткового покарання;

– при незмінності меж основного покарання передбачається той же вид додаткового покарання, але із зменшеною максимальною або мінімальною межею покарання;

– замість однієї відносно-визначеної санкції запроваджується альтернативна санкція, яка передбачає м’якше покарання:

– альтернативна санкція, не змінюючи меж основного покарання встановлює м’якіший другий вид альтернативного покарання;

– стаття закону, що діяв раніше, не мала поділу на частини, а відповідна стаття нового закону складається з декількох частин, одна з яких пом’якшує покарання за діяння, яке підпадає під її дію.

2. Положення ч. 2 ст. 5 є формою втілення у кримінальне законодавство положення ч. 2 ст. 58 Конституції України, у відповідності з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Саме тому на відміну від закону, який скасовує злочинність діяння або пом’якшує кримінальну відповідальність за злочинне діяння, закон, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі.

Встановлення злочинності і караності діяння, посилення кримінальної відповідальності за нього здійснюються шляхом видання закону, який включає до змісту Кримінального кодексу окремі статті або вносить відповідні зміни до окремих його статей.

Законом, що встановлює злочинність діяння, вважається закон, який визнає злочином діяння, яке попереднім законом не визнавалось злочином.

Це означає, що діяння, яке раніше не визнавалось злочином, вчинене після набуття чинності законом про встановлення злочинності цього діяння, вже містить склад злочину, а тому є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. У той же час, якщо діяння, яке стало визнаватися злочином, було вчинене до набуття чинності законом про встановлення злочинності цього діяння, воно вважається таким, що не містить складу злочину, а тому не є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності.

Закон про кримінальну відповідальність вважається таким, що посилює кримінальну відповідальність, у випадках коли;

– він збільшує встановлену раніше максимальну або мінімальну межу покарання;

– при незмінності меж основного покарання включається додаткове покарання як обов’язкове або передбачається обов’язкове додаткове покарання, що раніше було факультативно-додатковим;

– при незмінності меж основного покарання передбачається суворіший, ніж існував раніше, вид додаткового покарання;

– при незмінності меж основного покарання передбачається той же вид додаткового покарання, але із більшою максимальною або мінімальною межею покарання;

– замість однієї відносно-визначеної санкції запроваджується альтернативна санкція, яка передбачає суворіше покарання;

– альтернативна санкція, не змінюючи меж основного покарання, встановлює суворіший другий вид альтернативного покарання;

– стаття закону, що діяв раніше, не мала поділу на частини, а відповідна стаття нового закону складається з декількох частин, одна з яких передбачає суворіше покарання за діяння, яке підпадає під її дію.

3. Якщо новий закон одними своїми нормами пом’якшує кримінальну відповідальність (див. коментар до ч. 1 цієї статті), а іншими посилює її (див. коментар до ч. 2 цієї статті), зворотну дію в часі мають лише ті його норми, які пом’якшують кримінальну відповідальність.