Нова редакція ст. 344 ККУ з Коментарями.

1. Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голову Конституційного Суду України, суддю Конституційного Суду України, Голову чи члена Вищої ради правосуддя, Голову чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Директора Національного антикорупційного бюро України, Голову Рахункової палати або іншого члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень –

карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, –

караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Коментар до ст. 344 КК України

1. Втручання у діяльність державного діяча посягає на головні засади державної влади, на її авторитет і конституційний лад України.

2. Втручанням у діяльність державного діяча називається будь-який незаконний вплив на зазначених у ч. 1 ст. 344 КК державних діячів з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття незаконного рішення.

3. Державними діячами, діяльність яких охороняє ст. 344 КК, визнають Президента України, Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Перелік державних діячів, незаконний вплив на діяльність яких утворює злочин, передбачений ст. 344 КК, є вичерпним.

4. Стаття 344 КК містить формальні склади злочинів — вони не потребують настання яких-небудь злочинних наслідків і вважаються закінченими з моменту вчинення дій, якими винний впливав на діяльність державного діяча.

Якщо незаконний вплив на державного діяча був поєднаний з погрозою або із застосуванням насильства, то вчинене утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 344 КК і ст. 346 КК.

5. Не утворюють складу злочину, передбаченого ст. 344 КК, усні чи письмові звернення громадян, заяви і прохання, подані на підставі ст. 40 Конституції України державним діячам. Склад цього злочину утворюють лише намагання добитися незаконного рішення.

6. Втручання у діяльність державного діяча вчинюється умисно.

7. Відповідальність за втручання у діяльність державного діяча настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 344 Кримінального кодексу України

1. Стаття 344 спрямована на захист кримінально-правовими засобами органів державної влади, їх авторитету від втручання в їх діяльність шляхом здійснення незаконного впливу на державних діячів.

Об’єктом злочину є регламентована нормативно-правовими актами діяльність державних органів, які очолюють або які складають державні діячі.

Відповідальність за ст.344 має наставати за втручання в діяльність тільки перелічених у ч.1 осіб. Таким чином, втручання у діяльність, наприклад, Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки повинне кваліфікуватися за ст.343, а у діяльність суддів, у тому числі голів відповідних судів, – за ст.376.

2. З об’єктивної сторони злочин передбачає незаконний плив у будь-якій формі на державного діяча.

Під втручанням у діяльність державного діяча слід розуміти конкретні дії, спрямовані на перешкоду у виконанні покладених на нього державних функцій або на досягнення прийняття незаконного рішення. Втручання може проявлятися в шантажуванні потерпілого, а також у будь-якій іншій формі незаконного впливу.

Вплив на державного діяча шляхом захоплення або тримання як заручників інших громадян охоплюється ст.147 і додаткової кваліфікації за ст.344 не потребує.

Якщо втручання в діяльність державного діяча (крім члена Рахункової палати, Голови або члена Центральної виборчої комісії, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України) поєднане з діями, передбаченими ст.346, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.344 та ст.346.

Втручання в діяльність члена Рахункової палати, Голови або члена Центральної виборчої комісії, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, поєднане із застосуванням насильства або погрозою його застосування, належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.344 і статтями про злочини проти особи.

Слід розмежовувати відповідальність за перешкоджання діяльності народного депутата за ст.344 і за ст.351. Об’єктивна сторона злочину за ст.344 полягає у втручанні в його діяльність, тобто в активних діях, а злочину за ст.351 – у бездіяльності, невиконанні законних вимог народного депутата.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення незаконного впливу у будь-якій формі на державного діяча.

3. Під виконанням службових обов’язків державними діячами слід розуміти діяльність цих осіб, пов’язану із здійсненням функцій, покладених на них Конституцією, законами України та іншими нормативними актами.

Про незаконні рішення див. п.4 коментаря до ст.343.

4. Про незаконний вплив, вчинений особою з використанням свого службового становища, див. п.5 коментаря до ст.343.

5. Із суб’єктивної сторони даний злочин характеризується прямим умислом. Особа, що його вчиняє, усвідомлює неправомірність і суспільну небезпечність впливу на державного діяча і бажає втрутитись у його діяльність з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень.

6. Суб’єкт злочину – осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилося 16 років. Злочин, передбачений ч.2 ст.344, може вчинити тільки спеціальний суб’єкт – службова особа.

Про поняття службової особи див. ст.364 та коментар до неї.