Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу

Нова редакція ст. 335 ККУ з Коментарями.

Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу –

карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Коментар до ст. 335 КК України

1. Конституція України покладає на кожного громадянина України обов’язок захищати Вітчизну, незалежність і територіальну цілісність України (ст. 65).

2. Ухилення від призову на строкову військову службу є порушенням цього конституційного обов’язку і посяганням на комплектування Збройних Сил України, їх обороноздатність. Законом України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України.— 1992.— № 27.— Ст. 385) встановлений загальний військовий обов’язок громадян України пройти строкову військову службу.

3. Об’єктивну сторону злочину, передбаченого сг. 335 КК, становлять всі можливі види і способи ухилення від призову на строкову військову службу: симуляція хвороби, заподіяння собі тілесних ушкоджень, фальшування документів, підкуп працівників військкомату та ін.

4. Кримінальна відповідальність призовника виключається у випадках неявки на службу через поважні причини — хвороби, смерті близької людини, стихійного лиха та інших, які дійсно перешкодили можливості з’явитися на виклик до служби.

5. Ухилення від призову на строкову військову службу — злочин умисний.

6. Суб’єктами відповідальності за злочин, передбачений ст. 335 КК є лише громадяни України, які досягли встановленого законом віку призову на строкову військову службу, визнані призовною комісією придатними до військової служби і отримали виклик на відправку у військову частину.

Інший коментар до статті 335 Кримінального кодексу України

Безпосередній об’єкт злочину – встановлений порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.

Об’єктивна сторона злочину виражається у формі як дії, так і бездіяльності.

Бездіяльність у цьому випадку полягає у неявці призовника без поважних причин за повісткою до військового комісаріату для відправки на військову службу.

Для кваліфікації дій особи за ст.335 обов’язковими є проходження медичної комісії з позитивним висновком про придатність до військової служби, наявність рішення районної (міської) призовної комісії, вручення призовнику письмової повістки з вказаними місцем і точним часом явки для відправки у війська.

Ухилення від призову на строкову військову службу шляхом дії може полягати в заподіянні призовником собі тілесного ушкодження (іншого штучного погіршення стану здоров’я), симуляції хвороби, підкупі працівників військкомату тощо. Якщо злочин, що розглядається, пов’язаний з підробкою документа або з дачею хабара, вчинене має кваліфікуватись за сукупністю злочинів.

При бездіяльності злочин вважається закінченим з моменту неприбуття призовника у військовий комісаріат для відправки у військову частину, а при дії – з моменту, коли призовнику вдалося незаконно звільнитися від призову на строкову службу.

Суб’єкт злочину – спеціальний: громадянин України чоловічої статі, який на момент відправки до військової частини досяг 18-річного віку і визнаний придатним до військової служби.

Призовники, які призиваються для проходження альтернативної (невійськової) служби, не можуть бути суб’єктами цього злочину. Право на альтернативну службу мають громадяни України у випадках, коли виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Це, зокрема, адвентисти-реформісти, адвентисти сьомого дня, євангельські християни, євангельські християни-баптисти, покутники, свідки Єгови, харизматичні християни та ін. Для вирішення питань проходження альтернативної служби утворюються комісії у справах альтернативної служби України, Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, а в разі необхідності – районні і міські комісії (ст.7 Закону).

У разі ухилення громадянина від проходження альтернативної служби або скоєння ним під час проходження альтернативної служби інших дій, на вчинення яких він, згідно з ч.1 ст.8 Закону, не має права (брати участь у страйках, займатися підприємницькою діяльністю тощо), комісія може скасувати своє рішення про направлення його на альтернативну службу, про що протягом п’яти календарних днів у письмовій формі повідомляє громадянина і військовий комісаріат, після чого громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах (ч.3 ст.8 Закону).

Звільняються від призову на строкову військову службу особи, які мають духовний сан і штатну посаду в одній із зареєстрованих релігійних конфесій.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Призовник знає рішення призовної комісії про його придатність до військової служби, про призов на військову службу і строк явки для відправлення його у військову частину і бажає ухилитися від призову. Строк, протягом якого особа має намір ухилятися від призову (назавжди, на строк одного призову, на невизначений час тощо), на кваліфікацію дій не впливає. Мета і мотиви ухилення від призову на кваліфікацію не впливають.