Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів

Нова редакція ст. 321 ККУ з Коментарями.

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту, збут отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, вчинені без спеціального на те дозволу, –

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів –

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, або якщо предметом таких дій були отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби у великих розмірах –

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

4. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або якщо предметом таких дій були отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби в особливо великих розмірах –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

5. Особа, яка добровільно здала отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, а також за вчинення таких дій без спеціального на те дозволу (частина перша цієї статті) щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.

Коментар до ст. 321 КК України

1. Перелік сильнодіючих і отруйних речовин міститься у таблицях І і І! Конвенції ООН про боротьбу з незаконним обігом наркотиків і психотропних речовин 1988 р. Цей перелік затверджений Комітетом з контролю за наркотиками Міністерства охорони здоров’я України. До отруйних належать, зокрема, ціанистий калій, миш’як, стрихнін, сулема та інші такі речовини. До сильнодіючих — ацетон, ефір, хлороформ тощо.

2. Об’єктивну сторону злочину утворюють виготовлення, придбання або зберігання з метою збуту чи збут отруйних або сильнодіючих речовин, а також порушення правил виробництва, зберігання, відпуску, обліку, перевезення чи пересилання таких речовин (крім наркотичних).

3. Діяння, передбачене ст. 321 КК, може бути вчинене умисно і необережно (при порушенні правил виробництва, відпуску, перевезення).

4. Відповідальними за діяння, передбачене ч. 1 ст. 321 КК, є всі осудні особи, що досягай шістнадцяти років. Суб’єктами ч. 2 ст. 321 КК можуть бути лише особи, на які були покладені обов’язки дотримання встановлених правил вироблення, виготовлення, зберігання, відпуску, обліку, перевезення чи пересилання отруйних або сильнодіючих речовин.

Інший коментар до статті 321 Кримінального кодексу України

1. Отруйні та сильнодіючі речовини широко застосовуються у промисловості, сільському господарстві, медицині та ветеринарії. Але нарівні з корисними для потреб людини властивостями ці речовини здатні викликати важкі отруєння або смерть. Багато з них при виробництві, виготовленні, перевезенні, пересиланні, зберіганні або використанні становлять серйозну небезпеку не тільки для осіб, що з ними працюють, але й для оточуючих, у тому числі окремих громадян, які придбали їх для особистого використання. У зв’язку з цим на деякі отруйні та сильнодіючі речовини встановлена дозвільна система, за порушення якої ст.321 передбачена кримінальна відповідальність.

2. Об’єктом злочину є пов’язані з обігом отруйних та сильнодіючих речовин відносини у сфері охорони здоров’я, що забезпечують їх безпечну експлуатацію.

Предметом злочину є тільки ті отруйні та сильнодіючі речовини, перелік яких встановлено спеціальними нормативними актами, що видаються заінтересованими міністерствами та відомствами.

Отруйними речовинами є група натуральних та синтетичних сильнодіючих отрут у твердому, порошкоподібному чи іншому стані, попадання яких в організм навіть у незначних дозах викликає тяжке отруєння або смерть. За своїм походженням речовини такого роду діляться на рослинні, тваринні, мінеральні та на продукти хімічного синтезу.

За напрямами використання вони поділяються наступним чином:

– професійні отрути, що використовуються у хімічній промисловості та в інших виробничих процесах;

– медичні отрути, що використовуються хімфармпідприємствами при виготовленні отрутовмісних лікарських засобів.

Сильнодіючі речовини – група лікарських засобів з небезпечними побічними властивостями, вживання яких поза призначенням або з порушенням норм дозування може призвести до отруєння чи іншого важкого розладу здоров’я. Ці речовини включаються до списку “Б” у відповідності з державним реєстром лікарських засобів, перелік яких встановлюється Фармакологічним та Фармаційним комітетом, а порядок їх обігу регламентується правилами, затвердженими наказом МОЗ України.

Отруйні та сильнодіючі речовини відрізняються від наркотичних та психотропних тим, що вони виходячи з наркологічних та асоціальних наслідків зловживання не викликають захворювання наркоманією чи токсикоманією. Тому вони не підлягають включенню до класифікаційних таблиць наркотичних засобів та психотропних речовин і на них не поширюється правовий режим, встановлений Законом України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів”.

До предмета злочину відноситься також обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин. Під ним розуміється спеціальна технологічна апаратура, за допомогою якої здійснюється хіміко-технологічний процес екстрагування, перегонки, очищення або синтез отруйних чи сильнодіючих речовин.

Правовий режим діяльності, пов’язаної із зазначеними засобами і речовинами, регламентують: Закон України “Про лікарські засоби” від 4 квітня 1996 р.; наказ МОЗ України “Про затвердження Переліку отруйних лікарських засобів, які зареєстровані та дозволені до використання” від 14 травня 2003 р. № 211 (зі змінами внесеними наказом МОЗ України від 7 липня 2004 р. № 344).

3. Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.1 ст.321, полягає в активній поведінці суб’єкта, що виражається в одній із семи форм: виробництві, виготовленні, придбанні, перевезенні, пересиланні або зберіганні з метою збуту, збуті отруйних чи сильнодіючих речовин або обладнання, призначеного для їх виробництва чи виготовлення.

Про виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання та збут отруйних та сильнодіючих речовин або обладнання для їх виробництва та виготовлення див. коментар до ч.1 ст.307, 313.

Склад злочину, передбачений ч.1 ст.321, є формальним, тобто злочин вважається закінченим з моменту скоєння будь-якої дії, вказаної в диспозиції цієї норми.

4. Диспозиція ч.2 ст.321 є бланкетною.

Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого цією нормою, визначається з урахуванням фактичного порушення “Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”, затвердженого постановою КМУ від 20 червня 1995 року № 440 (в редакції постанови КМУ від 11 жовтня 2002 р. № 1518, зі змінами, внесеними постановою від 16 червня 2004 р. № 769).

5. Суб’єкт злочину, передбаченого ч.1 ст.321, є загальним, а за ч.2 цієї статті – спеціальним, тобто це особа, призначена на штатну посаду, згідно з якою на неї покладається службовий чи професійний обов’язок, пов’язаний з відповідальністю за дотримання правил виробництва, зберігання, відпуску, обліку, перевезення чи пересилання отруйних та сильнодіючих речовин.

Службова особа, за розпорядженням якої було скоєно незаконне виготовлення, придбання, зберігання чи збут цих речовин, притягується до кримінальної відповідальності за сукупністю злочинів – відповідно до ч.1 чи 2 ст.321 та ст.364.

6. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.321, характеризується прямим умислом. Особа, що незаконно виробляє, виготовляє, придбаває, перевозить, пересилає, зберігає з метою збуту або збуває отруйні чи сильнодіючі речовини, усвідомлює, що цими діями порушує відносини у сфері обігу вказаних речовин, у зв’язку з чим створює загрозу для життя та здоров’я людей. Мотиви, якими керувався винний, значення не мають.

Злочин, передбачений ч.2 ст.321, може характеризуватися як умисною, так і необережною виною.

Мотиви порушення вказаних правил для кваліфікації діяння за ч.2 ст.321 значення не мають.