Нова редакція ст. 315 ККУ з Коментарями.
1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів –
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу, –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Коментар до ст. 315 КК України
1. Схилянням визнаються дії, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити наркотичні засоби або психотропні речовини. Засобами такого збудження можуть бути різні впливи на потерпілого:
підбурювання, пропозиції, прохання, обіцянки, примушування, погрози тощо. Просто кажучи, схиляння є підмовництво до вживання наркотиків.
2. Склад злочину не залежить від виду наркотику, кількості разів вживання наркотику потерпілим, від наслідків схилення — чи вживав потерпілий наркотики, чи ні.
3. Вчинення діяння повторно або щодо двох чи більше осіб, або неповнолітнього, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314 і 317 КК кваліфікується за ч. 2 ст. 315 КК.
4. Схилення до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин вчинюється умисно.
5. Відповідальність за схилення до вживання наркотиків настає з шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 315 Кримінального кодексу України
1. Підвищена суспільна небезпека злочину полягає не тільки у тому, що він є одним із факторів поширення зловживання наркотиками, психотропами або їх аналогами, способом створення наркоманійних груп, що складаються з неповнолітніх та молоді, а й у виникненні ринку споживачів для збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.
2. Об’єктом злочину є відносини у сфері охорони здоров’я, що усувають немедичне споживання наркотиків та психотропів як фактор поширення наркоманії чи токсикоманії.
3. Об’єктивна сторона злочину характеризується скоєнням дій, спрямованих на те, щоб в іншої особи виникло бажання вжити вказані речовини. Схиляння може виявлятися у різноманітних діях: проханні, пропозиції, умовлянні, обіцянках тощо. Воно може бути як одноразовим, так і багаторазовим, однак визнається закінченим з моменту першого психічного впливу на особу. Повторні випадки є кваліфікуючою обставиною (ч.2 ст.315).
Якщо при схилянні до потерпілого було застосоване насильство (побої, заподіяння тілесних ушкоджень або погроза вчинити вбивство) чи інші дії, що утворюють самостійний характер, відповідальність настає за сукупністю злочинів. За сукупністю ст.307 та 315 потрібно кваліфікувати скоєне, коли схиляння було пов’язане із збутом наркотичних засобів чи психотропних речовин.
4. Суб’єктивна сторона злочину виявляється у формі прямого умислу.
5. Суб’єктом злочину може бути особа, що досягла 16-річного віку.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину є його вчинення:
– повторно;
– щодо двох чи більше осіб;
– щодо неповнолітнього;
– особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених ст.307, 308, 310, 314, 317.
Під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів кількох осіб розуміється умисне скоєння таких дій не тільки одночасно щодо двох та більше осіб, а й у різний час щодо кожного потерпілого.
Під схилянням неповнолітнього розуміється скоєння вищезгаданих дій щодо особи, яка не досягла 18-річного віку. Потрібно мати на увазі, що за даною ознакою кваліфікуються дії винного не тільки тоді, коли він знав фактичний вік неповнолітнього, а й коли за певних обставин він міг та повинен був це розуміти.
Якщо при схилянні до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів винний мав на меті створення клієнтури для їх збуту, то скоєне повинно кваліфікуватися за ст.14, 307 та 315.