Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність

Нова редакція ст. 304 ККУ з Коментарями.

1. Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми –

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього, –

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років.

Коментар до ст. XX 304 України

1. Діяння, передбачене ст. 304 КК, посягає на фізичний і моральний розвиток молоді.

2. Склад злочину утворюють втягнення неповнолітніх (осіб віком до вісімнадцяти років): а) у злочинну діяльність — залучення до вчинення хоч одного злочину; б) у заняття пияцтвом — залучення до вживання алкоголю не менше двох разів, хоча б протягом одного дня; в) у заняття жебрацтвом — постійним випрошуванням грошей, продуктів, товарів у сторонніх осіб; г) у зайняття азартними іграми — залучення до гри на гроші чи на інші матеріальні цінності, а також і використання неповнолітніх для’ здобування засобів для існування.

3. Залучення неповнолітніх у антигромадську діяльність визнається застосування для цього будь-яких засобів — переконання, підкупу, залякування, обману, обіцянки, пропозиції тощо. Вчинення при цьому щодо неповнолітнього іншого злочину (погрози вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень і т. ін.) утворює сукупність злочинів.

х Не може бути визнана втягненням бездіяльність дорослої особи, яка лише не заборонила неповнолітньому взяти участь у вчиненні злочину, пияцтві, в азартній грі тощо.

4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво та ін. вчинюється умисно, з метою підступного використання неповнолітніх.

5. Відповідальними за діяння, передбачене ст. 304 КК, лише дорослі особи (п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 1983 р. // Постанови Пленуму…— С. 179). При цьому доросла особа підлягає відповідальності за ст. 304 КК і за співучасть у тому злочині, до вчинення якого вона залучила неповнолітнього. Якщо неповнолітній не є суб’єктом вчиненого злочинного діяння, то доросла особа визнається виконавцем обох злочинів.

Інший коментар до статті 304 Кримінального кодексу України

1. Небезпечність втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність полягає в тому, що такі дії завдають шкоди суспільній моралі у сфері виховання молоді, створюють для молоді спотворені орієнтири, прищеплюють асоціальні ідеї, що ведуть до заняття такими злочинними діяннями, як наркотизм, проституція, посягання на чуже майно, до паразитування.

Наявність зазначених злочинних проявів засвідчує про усунення відповідних державних і громадських інституцій від проблем дитячої злочинності, убезпечення дітей від впливу злочинців.

Правову основу кримінально-правової охорони сім’ї і дитинства становить Конституція України (ст.51, 52), яка базується на міжнародно-правових стандартах у сфері охорони сім’ї і неповнолітніх: на Загальній декларації прав людини 1948 р., Декларації про права дитини 1959 р., Керівних принципах ООН по попередженню злочинності серед неповнолітніх 1990 р., Конвенції ООН про права дитини 1989 р. та інші).

2. Об’єкт злочину – повноцінний суспільно-моральний розвиток неповнолітніх, їх моральне благополуччя.

Потерпілими від цього злочину є неповнолітні, тобто діти – як одна дитина, так і декілька дітей – чоловічої або жіночої статі, яким не виповнилося 18 років.

3. Об’єктивна сторона злочину характеризується двома формами її прояву: втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність; втягнення неповнолітніх в іншу антигромадську діяльність: пияцтво, заняття жебрацтвом, азартними іграми.

Зміст родового поняття “втягнення” щодо кожної із двох зазначених форм слід розуміти виходячи із форм та способів втягнення неповнолітнього у вчинення протиправних дій, які застосовувалися дорослою особою, із характеру фізичного або психічного примусу, а також із факту, чи не зловживала ця особа службовою, матеріальною або іншою залежністю від неї неповнолітнього (див. абз. 3 п.2 постанови ПВСУ “Про застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність” від 27 лютого 2004 р. № 2).

За змістом Закону, під втягненням неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність треба розуміти певні дії дорослої особи, вчинені з будь-яких мотивів і пов’язані з безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою викликати у нього рішучість взяти участь в одному чи декількох злочинах або займатися іншою антигромадською діяльністю. Втягнення завжди передбачає наявність причинового зв’язку між діями дорослої особи і виникненням у неповнолітнього бажання вчинити протиправні дії.

Зазначений наслідок може досягатись за допомогою всіх видів фізичного насильства (заподіяння тілесних ушкоджень, застосування тортур, катування тощо) і психічного впливу (погроза застосування насильства, завдання матеріальних збитків; погроза зганьбити в очах однолітків та товаришів, позбавити повсякденного спілкування; переконання, залякування, обман, шантаж, підкуп, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких почуттів; надання порад про місце і спосіб вчинення злочинів або приховування їх слідів; обіцянка приховати сліди злочину, забезпечити грошима, подарунками, розвагами тощо).

Злочин вважається закінченим з моменту здійснення дорослою особою дій, спрямованих на втягнення неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, незалежно від того, чи вчинив неповнолітній злочин або інші антигромадські дії.

4. Кримінальна відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність регламентована як ст.304, так і ч.3 ст.300, ч.3 ст.301, ч.3 ст.302, ч.3 ст.303, ч.3 ст.307, ч.3 ст.309, ч.2 ст.315, ч.2 ст.317, ст.323 і 324, які є щодо ст.304 спеціальними нормами. У разі вчинення злочину, передбаченого спеціальною нормою, кваліфікувати дії винної особи ще й за ст.304 КК не потрібно (див. п.3 постанови ПВСУ від 27 лютого 2004 р. № 2).

5. Втягнення (залучення) в антигромадську діяльність має місце у разі вчинення повнолітнім стосовно неповнолітнього систематичних дій по втягненню у пияцтво, у заняття жебрацтвом або азартними іграми.

Під втягненням у пияцтво слід розуміти умисне схиляння неповнолітнього у будь-який спосіб до систематичного (три і більше разів) вживання спиртних напоїв, до збудження у нього такого бажання (спільне вживання спиртних напоїв, умовляння їх вжити, пригощання ними, дарування, розрахунок ними за виконану неповнолітнім роботу тощо).

Поодинокий випадок доведення неповнолітнього до стану сп’яніння тягне за собою адміністративну відповідальність за ст.180 КУпАП.

Під втягненням у жебрацтво слід розуміти умисне схиляння неповнолітнього у будь-який спосіб до систематичного випрошування грошей, речей, продуктів харчування, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб – як самостійно, так і спільно з дорослими особами.

Залучення до жебрацтва може мати місце у разі підбурювання або примушування неповнолітнього до вчинення цієї діяльності.

Під втягненням у заняття азартними іграми розуміється умисне схиляння неповнолітнього у будь-який спосіб до систематичної гри на гроші чи на інші матеріальні цінності, при якій виграш залежить від випадковості (гра у карти, рулетку, “наперсток” та ін.). Вживання спиртних напоїв, заняття жебрацтвом або азартними іграми визнаються систематичними, якщо вчинюються не менше трьох разів протягом нетривалого часу (абз. 4 п.10 постанови).

Лотереї до числа азартних ігор не належать.

6. Суб’єктивна сторона втягнення неповнолітніх у злочинну або антигромадську діяльність характеризується умисною формою вини і прямим умислом. Доросла особа усвідомлює, що своїми діями втягує (залучає) неповнолітнього у вчинення злочину або в пияцтво, в заняття жебрацтвом, азартними іграми, достовірно знає або за обставинами справи повинна була або могла знати про вік неповнолітнього.

Мотиви злочину різні, але вони пов’язані з безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою викликати у нього рішучість взяти участь у злочинній або антигромадській діяльності (в одному чи декількох злочинах, в одному або декількох проявах антигромадських дій, передбачених ст.304).

Втягнення (залучення) завжди передбачає наявність причинового зв’язку між діями дорослої особи і виникненням у неповнолітньої особи бажання вчинити протиправні дії.

7. Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 18 років.

Серед способів втягнення (залучення) неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність найнебезпечнішими є: примушування до вчинення конкретного діяння шляхом катування, завдання тортур, заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, погроза вбивством, умисне знищення або пошкодження майна тощо. У таких випадках все вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів.