Нова редакція ст. 301 ККУ з Коментарями.
1. Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні –
караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, –
караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, або примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі, –
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Коментар до ст. 301 КК України
1. Ввезення в Україну з метою збуту чи розповсюдження, а також виготовлення, збут, розповсюдження або зберігання з метою збуту чи розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, є посяганням на громадську моральність.
2. Творами, що пропагують культ насильства і жорстокості, визнаються твори, в яких відображаються подробиці кривавих убивств, катувань, застосування особливо жорстоких тортур, прояви кривавого садизму, вампіризму тощо. Визнати певний твір таким, що пропагує культ насильства і жорстокості, може лише спеціальна експертиза з участю мистецтвознавців, психіатрів, сексопатологів та інших фахівців.
3. Склад злочину утворюють різноманітні способи виготовлення, розповсюдження, демонстрування, а також ввезення в Україну з метою розповсюдження або виготовлення, зберігання з метою розповсюдження чи демонстрування творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
4. Розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості серед неповнолітніх, кваліфікується за ч. 2 ст. 300 КК, а вчинення такого діяння повторно, чи групою осіб або примушування неповнолітніх до створення таких творів — за ч. З ст. 300 КК.
5. Відповідальність за цей злочин настає з шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 301 Кримінального кодексу України
1. Правову основу визначення творів, зображень або інших предметів предметами порнографічного характеру та заборони вчинювати дії, що вказані у ст.301, складають: Женевська Міжнародна конвенція про боротьбу з обігом порнографічних видань і торгівлю ними (1923 р.), Закони України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 р., “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р., “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р., “Про видавничу справу” від 5 червня 1997 р., “Про захист суспільної моралі” від 20 листопада 2003 р.; Указ Президента України “Основні напрямки розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян України” від 27 квітня 1999 р. № 456/99; Інструктивний лист щодо вимог державного регулювання розповсюдження (прокату) кіно- і відеофільмів, затверджений спільним наказом Міністерства культури і освіти України.
2. Суспільна небезпечність дій, визначених у ст.301, полягає в тому, що їх вчинення з використанням специфічного предмета злочину – порнографії завдає суттєвої шкоди статевій моралі, згубно впливає на уяву людей, особливо молоді, на інтимні стосунки між ними, призводить до розпаду сімей, в ряді випадків є способом незаконного збагачення та сприяє міжнародній злочинності.
Об’єктом злочину є суспільна мораль – система етичних норм, правил поведінки, що склалася в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість.
Порнографія – вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукають до негідних інстинктів, предмети, в яких натуралізовано відтворено статевий акт у всіх фізіологічних подробицях з метою сексуального збудження.
3. Предметом злочину є твори, зображення або інші предмети (продукція) порнографічного характеру.
Твори – це прозові, віршовані та інші носії порнографічної інформації – як у друкованому, машинописному, так і в іншому вигляді.
Продукція порнографічного характеру – будь-які матеріальні об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, змістом яких є детальне зображення анатомічних чи фізіологічних деталей сексуальних дій чи які містять інформацію порнографічного характеру.
Зображення – відтворення дій, вчинків людей, їх статевих органів, що мають інтимний характер, на певних носіях інформації (фотокартках, малюнках тощо), пристосованих виключно для візуального (зорового) сприйняття людиною.
Інші предмети порнографічного характеру – це макети статевих органів, композиції статевих актів тощо.
Не будуть предметом злочину:
– продукція еротичного характеру – будь-які матеріальні об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, що містять інформацію, яка має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії низькі інстинкти, не є образливою;
– продукція сексуального характеру – будь-які матеріальні об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, призначені для задоволення сексуальних потреб людини;
– документальні матеріали, художні твори літератури, мистецтва та культури, які визнані класичним чи світовим мистецтвом, наукові, науково-популярні, публіцистичні, освітні матеріали з питань статі й сексу та вироби сексуального характеру медичного призначення.
Для визнання твору, зображення такими, що мають порнографічний характер, обов’язково враховується думка фахівців (мистецтвознавців, психологів, сексопатологів та ін.), для чого проводиться відповідна експертиза щодо розмежування еротики і грубого натуралізму; останній і визначає порнографію.
4. Об’єктивну сторону юридичного складу злочину, передбаченого ст.301, утворюють активні дії у формах, визначених у диспозиції статті.
Ввезення в Україну – це фактичне переміщення будь-яким способом через митний (державний) кордон України (ст.15 Митного кодексу України) предметів злочину, тобто творів порнографічного характеру, з території іншої країни, з метою збуту чи розповсюдження.
У разі наявності всіх ознак юридичного складу контрабанди (ст.201) вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів (ст.301 та 201).
Виготовлення творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру полягає як в їх авторському створенні, так і в технічному відтворенні (тиражуванні) аудіо-, відеозаписів, фото чи ксерокопіювання тощо, з метою збуту чи розповсюдження.
Зберігання – це володіння предметами злочину, що знаходяться у винуватої особи, яка забезпечує їх цілісність як у своєму помешканні, так і на робочому місці, у схованці чи в іншому місці (наприклад, у транспортному засобі, механізмі тощо), з метою збуту чи розповсюдження.
Перевезення чи інше переміщення означає переміщення зазначених предметів з одного місця їх знаходження (зберігання) в інше в межах України будь-яким способом: транспортним засобом (автомобілем, потягом, літаком тощо), поштою, у вигляді багажу, з використанням послуг посильного, знайомих тощо, з метою збуту чи розповсюдження.
Реклама творів, зображень, інших предметів порнографічного характеру – це оплатне або неоплатне ознайомлення невизначеного кола осіб з цими предметами.
Розміщення оголошень про інтимні зустрічі за винагороду та девіантні форми інтимних стосунків не в спеціалізованих засобах масової інформації.
Збут – це оплатне або інше (дарування, обмін, оплата боргу) відчудження предметів злочину, які фактично переходять до іншої особи. Злочин утворюють дії зі збуту хоча б одного предмета злочину.
Розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, – це демонстрація їх змісту чи фактична (фізична) передача іншій особі (особам) для використання, перегляду, тиражування – як оплатно, так і безоплатно, але без ознак збуту, в результаті чого вони стають доступними іншим особам.
Примушування до участі в створенні предмета злочину має місце, коли винувата особа шляхом фізичного впливу через побої, тортури тощо змушує іншу особу, всупереч її волі, взяти участь у створенні або тиражуванні творів, що мають ознаки порнографії. Об’єктивну сторону цього злочину можуть утворювати будь-які вказані дії. У випадку заподіяння шкоди здоров’ю дії винуватої особи слід кваліфікувати за сукупністю злочинів (ст.300 та відповідними статтями розд. III “Злочини проти життя та здоров’я особи”).
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених дій (форм).
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини, вид умислу – прямий. Особа усвідомлює характер своїх дій, передбачених у диспозиції статті, а також специфіку змісту творів і бажає це вчинити. У разі розповсюдження, збуту або примушування до участі у створенні предмета злочину може мати місце корисливий мотив. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього злочину є мета розповсюдження чи збуту предметів злочину.
6. Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилось 16 років, а за примушування неповнолітніх до участі у створенні предмета злочину – особа 18 років.
7. Кваліфікуючими ознаками злочину за ч.2 ст.301 є вчинення будь-яких дій, передбачених ч.1 цієї статті, щодо кіно-, відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень, інших предметів порнографічного характеру. Зокрема, використання образів неповнолітніх у будь-якій формі в продукції сексуального чи еротичного характеру і проведенні видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.
Якщо при вчиненні вказаного мали місце розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів (ст.301 та ст.156). У зв’язку з легкістю масового доступу до сприйняття цих предметів, особливо серед молоді, злочин набуває підвищеної суспільної небезпеки.
До кіно- або відеопродукції відносяться кінофільми, відеофільми, діафільми порнографічного характеру. До комп’ютерних програм такого змісту відноситься програмне забезпечення для отримання візуального зображення порнографічного характеру.
Кримінальна відповідальність за другою кваліфікуючою ознакою – збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру – можлива за умови усвідомлення винуватим, що особи, яким збуваються чи серед яких розповсюджуються твори, зображення або інші предмети порнографічного характеру, є неповнолітніми.
8. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч.3 ст.301) є вчинення передбачених у ч.1, 2 ст.301 дій повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру.
Поняття “повторно”, “за попередньою змовою групою осіб”, “примушування неповнолітніх до участі у створенні” предмета злочину розглянуті в коментарі до ст.300.
Примушування неповнолітніх до участі у створенні комп’ютерних програм порнографічного характеру – це умисні дії повнолітньої винуватої особи по насильницькому залученню неповнолітньої особи до створення комп’ютерної програми з використанням спеціалізованих засобів масової інформації – комп’ютерів (електронно-обчислювальних машин), як електронних носіїв, матеріалів, які є предметами цього злочину з метою здійснити дії, передбачені ч.1 ст.301.
9. У разі переміщення предмета цього злочину через митний кордон України, поза митним кордоном або з приховуванням від митного контролю вчинене кваліфікується за сукупністю (ст.301 та ст.201).