Нова редакція ст. 297 ККУ з Коментарями.
1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, –
караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни – радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті, –
караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, –
караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Коментар до ст. 297 КК України
1. Наруга чи глум над могилою або іншим місцем поховання, над трупом чи урною з прахом є посяганням на громадську моральність, а також на честь та гідність померлих.
2. Діяння, передбачене ст. 297 КК, вчинюється руйнівними діями (розриття могили, понівечення або зруйнування пам’ятника на могилі, знищення чи пошкодження насаджень, квітів, загороди тощо), а також викраденням предметів, що знаходяться на могилі або в могилі (труни, одягу, пам’ятника, вінків тощо), наруга над могилою, яка охороняється державою як пам’ятка історії, утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 297 та ст. 298 КК.
3. Наруга над могилою — діяння умисне. Необережне пошкодження могили складу злочину не містить.
4. Відповідальність за наругу над могилою настає з шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 297 Кримінального кодексу України
1. Цей злочин є проявом нехтування соціальними цінностями – пам’яттю і повагою до померлих і місць їх поховання, а також проявом аморального відношення до рідних і близьких померлих, бажанням викликати громадське обурення, в тому числі міжетнічного або міжконфесійного характеру, задовольнити свої корисливі інтереси.
2. Об’єкт злочину – громадська мораль в частині забезпечення честі і гідності померлих, їх рідних і близьких.
3. Предмет злочину – могила, у тому числі братська, склеп, кладовище, захоронення, труп або прах покійного та урна, в якій міститься прах, предмети, що символізують ставлення людей до померлого та знаходяться в місці поховання або на трупі.
Могила – це заглиблення в ґрунті, скельній породі, льоді тощо, в якому знаходиться труп померлого, а також елементи могили – релігійні символи, інші предмети (камінь, стела, пам’ятки тощо).
Склеп – закрите підземне приміщення, в якому зберігаються труни з померлими (гробниця, усипальниця, мавзолей).
Інше місце поховання – мавзолей, гробниця, стіна скорботи, колумбарій, місця колективного поховання знищених людей, корабель чи літак з тілами загиблих тощо.
Труп – це тіло померлого, як ціле, так і розчленоване, як природне, так і бальзамоване або муміфіковане, що знаходиться в могилі, іншому місці поховання, в медичному закладі (морзі, лікарні тощо), в будинку та ін.
Під урною з прахом покійного слід розуміти відповідну посудину для зберігання праху покійного, який утворився від спалювання або від тління.
Предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі, – це гроб, речі (предмети), покладені в гроб разом з покійником, символи скорботи та поваги (пам’ятники, стели, уламки (елементи) механізмів, приладів тощо).
4. Об’єктивна сторона утворює два юридичних склади цього злочину:
– наруга над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного – це глузливе, зневажливе, цинічне і образливе ставлення до пам’яті та поваги покійного, що знаходить прояв в оскверненні могили, іншого місця поховання, трупа або урни з прахом покійного. Осквернення – це активні дії у виді руйнування або розкриття могили, руйнування або знищення могильних символів (хрестів, стел тощо), нанесення на них цинічних і зневажливих написів, знаків, малюнків, обливання фарбами або іншими речовинами (кислотами, нечистотами тощо), знищення або пошкодження огорожі, квітників, а також дії, що засвідчують наругу над трупом людини після її смерті і до її поховання, діставання трупа або його частин із могили, склепу чи іншого місця поховання, інші дії, що характеризують зневажливе ставлення до трупа або праху померлого. Всі вони спрямовані на завдання рідним, близьким покійному людям моральних страждань та матеріальних витрат, викликають обурення громадськості;
– викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі, – це протиправне таємне чи відкрите їх вилучення і обернення на свою користь чи на користь інших осіб (квіти, вінки, меморіальна дошка, урна з прахом тощо). У разі поєднання викрадення з насильством таке діяння кваліфікується як за ст.297, так і за статтями КК, якими передбачена відповідальність за злочини проти здоров’я особи (ст.121, 122, 125, 126) або проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднання громадян (ч.3 ст.342; ч.2, 3 ст.350).
Не утворюють даного злочину такі дії: здійснення унормованого перепоховання останків громадян, проведення ексгумації трупа, перенесення могили (поховання) в інше місце, проведення археологічних розвідок тощо (Інструкція про порядок здійснення перепоховання останків громадян іноземних держав, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій на території України, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики від 9 лютого 1999 р. № 25; Порядок організації робіт з пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій, затверджений постановою КМУ від 20 грудня 2000 р. № 1867).
Злочин у формі викрадення визнається закінченим з моменту, коли винувата особа заволоділа вказаними предметами та має реальну можливість розпорядитися ними на власний розсуд.
5. Суб’єктивна сторона першого юридичного складу злочину у формі наруги над могилою характеризується умисною формою вини і прямим умислом. Винувата особа усвідомлює, що вчиняє наругу над могилою, склепом, іншим місцем поховання і бажає такі дії вчинити.
6. Суб’єктивна сторона другого юридичного складу злочину характеризується умисною формою вини, прямим умислом і бажанням досягти мети: вчинити наругу над могилою шляхом вилучення і заволодіння вказаними предметами.
Мотиви можуть бути різними: помста, забобони, корисливі спонукання тощо. У разі вчинення наруги над могилою з хуліганських спонукань такі дії кваліфікуються за сукупністю злочинів: за відповідними частинами ст.296 та ст.297.
Якщо має місце викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання, а саме викрадення пам’ятника, інших витворів мистецтва, металевої огорожі або її цінних фрагментів, і встановлено лише корисливий мотив, вчинене кваліфікується за ст.297 та відповідними частинами ст.185.
7. Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку.