Нова редакція ст. 292 ККУ з Коментарями.
1. Пошкодження чи руйнування магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів чи нафтопродуктопроводів, відводів від них, технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів обліку, автоматики, телемеханіки, зв’язку, сигналізації, а також незаконне втручання в роботу технологічного обладнання, якщо ці дії призвели до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або створили небезпеку для життя людей, –
караються штрафом від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом, –
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Коментар до ст. 292 КК України
1. Згідно з Законом України від 10 листопада 1994 р. «Про транспорт» (ЗУ. Том 7.- К., 1997.- С. 393-405) трубопровідний транспорт є складовою частиною єдиної транспортної системи України. Законом України від 15 травня 1996 р. «Про трубопровідний транспорт» (ЗУ. Том 10.— К., 1997.— С. 262—270) визначається, що магістральний трубопровід — це технологічний комплекс, який функціонує як єдина система з усіма об’єктами і спорудами, що зв’язані з трубопроводом єдиним технологічним процесом.
2. Предметом злочину, передбаченого ст. 292 КК, є магістральні нафто-, газо- та нафтопродуктопроводи, відводи від них, засоби автоматики зв’язку, сигналізації та інші будівлі і споруди, які поєднані з системою магістральних трубопроводів (насосні станції, газокомпресорні станції, нафтосховища тощо).
3. Склад злочину утворюють пошкодження чи зруйнування магістральних трубопроводів чи поєднаних з ними об’єктів, споруд, засобів автоматики, зв’язку, сигналізації, якщо такі дії призвели до порушення роботи трубопроводу або створило небезпеку для життя людей чи заподіяло інші тяжкі наслідки (ч. 1 ст. 292 КК України).
4. Пошкодження чи зруйнування магістрального трубопроводу, вчинене повторно (вдруге) або групою осіб чи загально небезпечним способом (підпалом, вибухом, із застосуванням зброї тощо) кваліфікується за ч. 2 ст. 292 КК, а якщо такі дії спричинили загибель людей чи інші нещасні випадки з людьми (заподіяли шкоду здоров’ю кільком потерпілим) або призвели до аварії, пожежі чи значного забруднення довкілля або інших тяжких наслідків (наприклад, до великої матеріальної шкоди) чи були вчинені організованою групою, кваліфікується за ч. З ст. 292 КК.
5. Пошкодження або зруйнування магістральних трубопроводів вчинюється умисно (з корисливою метою) або необережно. Вчинення таких дій з антиукраїнською метою, тобто з метою підриву чи ослаблення України, кваліфікується за ст. 113 КК як диверсія.
6. Відповідальними за пошкодження чи зруйнування магістрального трубопроводу є всі осудні особи, що досягли віку шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 292 Кримінального кодексу України
1. Об’єктом злочину є безпека експлуатації магістральних трубопроводів, здоров’я та життя людей, власність, а також довкілля.
Трубопровідний транспорт є складовою частиною єдиної транспортної системи України (див. ст.21 Закону України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 р. № 232/94-ВР). Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України “Про трубопровідний транспорт” від 15 травня 1996 р. № 192/96-ВР, “Правилами охорони магістральних трубопроводів”, затвердженими постановою КМУ від 16 листопада 2002 р. № 1747, та іншими нормативно-правовими актами.
2. Предметом злочину відповідно до закону є:
а) магістральні нафто-, газо- і нафтопродуктопроводи;
б) відводи від них;
в) засоби автоматики;
г) засоби зв’язку;
ґ) засоби сигналізації;
д) інші об’єкти та споруди, технологічно пов’язані з системою магістральних трубопроводів (насосні станції нафтоперекачки, нафтосховища, газокомпресорні станції тощо).
До предмета цього злочину не відносяться інші трубопроводи (водопровідна та каналізаційна мережа, газопроводи для надання комунальних послуг тощо).
Трубопровід – це споруда для транспортування газу або рідини, а також інших речовин під впливом різниці тиску в різних перетинах, який є головним елементом цього виду транспорту як магістралі для перенесення вказаних речовин. На трубопроводі споруджуються: захисна арматура, контрольно-вимірювальна апаратура, теплоізоляція, компресорні та інші станції, а також монтуються мережі електрозахисту та зв’язку.
Протиправний вплив на будь-який з перелічених елементів може призвести до порушення нормальної роботи трубопроводу.
3. Магістральний трубопровід – технологічний комплекс, який функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, пов’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та побудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів (див. ст.1 Закону України “Про трубопровідний транспорт”).
До магістральних трубопроводів належать нафто- і газопроводи, якими транспортуються нафта або газ від місць їх знаходження, видобутку (від промислів), виготовлення або зберігання в місця переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспортування (заводи, гавані тощо). Магістральними трубопроводами переміщуються готові нафтопродукти із заводів до споживачів (мазут, розчинники, мастильні матеріали тощо).
Магістральні трубопроводи прокладають під землею, по землі, під водою, на опорах, тросах тощо.
До об’єктів і споруд, технологічно пов’язаних з магістральними трубопроводами, відносяться: сховища газу і нафтопродуктів, термінали, газокомпресорні станції, газорозподілювачі, відстійники та інші об’єкти.
До засобів автоматики відноситься комплекс спеціальних технічних пристосувань, що забезпечують автономне функціонування магістрального трубопроводу.
Про поняття засобу зв’язку та сигналізації див. коментар до ст.277.
4. Об’єктивна сторона злочину включає наступні ознаки:
а) діяння у вигляді пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо- або нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів автоматики, зв’язку, сигналізації;
б) наслідки у вигляді порушення нормальної роботи вказаних трубопроводів або спричинення небезпеки для життя людей;
в) наявність причинового зв’язку між дією та вказаними наслідками.
5. Пошкодження предметів магістрального трубопроводу – це приведення їх у такий стан, коли вони частково або на деякий час втрачають придатність для використання і повернення їх до роботи не вимагає капітального ремонту.
6. Під руйнуванням магістральних трубопроводів, а також пов’язаних з ними об’єктів та засобів треба розуміти повне або часткове знищення цих об’єктів до стану непридатності подальшого цільового використання.
7. Найбільш поширеними способами протиправних дій щодо магістральних трубопроводів є:
а) пробивання, розпилювання, просвердлювання або інший механічний вплив на окремі ділянки трубопроводів або відводи від них;
б) порушення цілісності трубопроводу транспортними засобами чи будівельними механізмами (трактори, грейдери, екскаватори тощо);
в) пошкодження або демонтаж кабелів, засобів автоматики чи вимірювальних приладів.
Зазначені дії визнаються злочинними за умови, якщо вони потягли за собою порушення нормальної роботи цього виду транспорту або створили небезпеку для життя людей.
8. Під порушенням нормальної роботи магістрального трубопроводу треба розуміти: повне або часткове припинення подачі газу або нафтопродуктів трубопроводом, зниження тиску, погіршення якісного складу продукту або його окремих характеристик тощо.
9. Під спричиненням небезпеки для життя людей треба розуміти створення внаслідок пошкодження або руйнування трубопроводу або інших предметів цього злочину умов, за яких могла статися реальна загроза життю людей (отруєння газом, затоплення нафтопродуктами тощо), яка не реалізувалася завдяки втручанню інших осіб або обставинам.
10. Злочин вважається закінченим з моменту руйнування або пошкодження магістрального трубопроводу або інших вказаних у законі об’єктів, якщо внаслідок цього була порушена нормальна робота трубопроводу або створена небезпека для життя людей.
11. Суб’єктивна сторона щодо пошкодження або руйнування об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів характеризується умислом або необережністю. Відношення до наслідків, передбачених у ст.292, характеризується, як правило, необережною формою вини. У випадках умисного їх спричинення скоєне може бути кваліфіковане за сукупністю злочинів. Умисне руйнування або пошкодження магістральних трубопроводів з метою ослаблення держави кваліфікується як диверсія (ст.113).
12. Суб’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.292, може бути фізична осудна особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 16 років.
13. Частина 2 ст.292 передбачає таку кваліфікуючу ознаку, як повторність, тобто коли діяння вчинене більше як один раз або особа була раніше судима за ст.292 (якщо не минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, не знята чи не погашена судимість).
14. Кваліфікуючою ознакою цієї ж частини є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про його спільне вчинення.
15. Загальнонебезпечний спосіб – це такий спосіб пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу чи інших, пов’язаних з ним об’єктів, вказаних у статті, – вибух, підпал тощо, – внаслідок якого створюється загроза здоров’ю, життю людей або спричинення великої матеріальної шкоди, що також кваліфікується за ч.2 ст.292.
16. За частиною 3 ст.292 кваліфікуються дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей (хоча б однієї людини), інші нещасні випадки з людьми (спричинення тяжкого, середньої тяжкості тілесного ушкодження), або призвели до аварії (пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу, які потягли за собою тимчасову зупинку його роботи), або пожежі (викликане діями суб’єкта при пошкодженні або руйнуванні зазначених у законі об’єктів неконтрольоване горіння у межах розташування трубопроводу та його об’єктів – див. “Порядок обліку пожеж та їх наслідків”, затверджений постановою КМУ від 26 грудня 2003 р. № 2030), або викликало значне забруднення довкілля (забруднення атмосферного повітря, землі, лісових масивів, водоймищ тощо).
Це також інші тяжкі наслідки, що можуть дістати вияв у спричиненні суттєвої шкоди здоров’ю людей, значних матеріальних збитків внаслідок втрати газу, нафти або нафтопродуктів з магістрального трубопроводу, дезорганізації роботи промислових підприємств та підприємств життєзабезпечення міст або інших населених пунктів, нанесенні істотної шкоди сільськогосподарському виробництву, рослинному і тваринному світу, рибним запасам тощо.
Про поняття організованої групи див. коментар до ст.278.
17. Дії винної особи, яка умисно пошкодила або зруйнувала зазначені в законі об’єкти з метою викрадення газу або нафтопродуктів, необхідно кваліфікувати за відповідними частинами ст.292 та, в залежності від способу викрадення, – за ст.185- 187, 189-191.
18. Якщо особа шляхом демонтажу або іншим способом вчинила викрадення електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання (сигналізації, вимірювальних приладів тощо), чим пошкодила магістральний трубопровід, такі діяння слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.292 і 188. При цьому ч.3 ст.188 передбачає таку кваліфікуючу ознаку, як особливо тяжкі наслідки, до яких за ст.292 відносяться: загибель людини, перерва в забезпеченні споживачів електричною енергією та послугами зв’язку, внаслідок чого припинена діяльність підприємств або порушено функціонування транспорту (див. примітку до ст. 188).
19. Зазначені діяння щодо магістральних трубопроводів при вчиненні хуліганства кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених ст.292 і 296.