Нова редакція ст. 281 ККУ з Коментарями.
1. Порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, –
карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, –
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, або інші тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Коментар до ст. 281 КК України
1. Порушення правил повітряних польотів посягає на безпеку повітряних польотів і створює загрозу для .життя та здоров’я людей.
2. Склад злочину утворюють порушення правил повітряних польотів, якщо порушення правил створювало небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 281 КК України), або якщо воно спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження, або завдало великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 281 КК України) чи спричинило загибель людей (ч. З ст. 281 КК України). Діяння визнається закінченим з моменту настання цих наслідків.
3. Порушення правил повітряних польотів вчинюється необережно.
4. Відповідальними за порушення правил повітряних польотів є особи, які не є працівниками повітряного транспорту. Це можуть бути пілоти літальних апаратів, що належать громадянам на праві приватної власності, пілоти окремих нетранспортних підприємств чи організацій тощо.
5. Відповідальність за порушення правил повітряних польотів настає з шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 281 Кримінального кодексу України
1. Об’єктом даного злочину є безпека повітряних польотів, здоров’я, життя людей та власність.
2. Об’єктивна сторона включає:
– порушення правил безпеки польотів повітряних суден, що містяться в законодавчих або інших нормативних актах, які встановлюють вимоги до безпеки правил польотів;
– створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків;
– причиновий зв’язок між порушенням правил безпеки польотів повітряних суден і реальністю створення небезпеки настання зазначених наслідків.
3. До повітряних суден при розгляді цього злочину відносяться літаки, гелікоптери, дирижаблі, планери, що належать окремим фізичним або юридичним особам та не підпорядковані транспортній системі.
4. Диспозиція ст.281 – бланкетна, а тому з’ясування об’єктивної сторони цього злочину вимагає встановлення нормативних актів (правил, інструкцій, положень, настанов про польоти суден тощо) та відповідних правил безпеки польотів повітряних суден, які було порушено, а також конкретного порушення зазначених правил.
5. Небезпека для життя людей, про яку йдеться в ч.1 ст.281, – це реальна можливість загибелі одного або декількох потерпілих (див. коментар до ст.276).
6. До небезпеки настання інших тяжких наслідків відноситься реальна можливість: заподіяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, пошкодження або знищення будівель чи інших споруд, цінного вантажу тощо. Віднесення тих чи інших наслідків до категорії інших тяжких вирішується залежно від фактичних обставин вчинення злочину.
7. Для наявності зазначеного складу злочину необхідно обов’язкове встановлення причинового зв’язку між діянням та суспільно небезпечними наслідками.
8. Кваліфікуючими ознаками за ч.2 ст.281 є спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень або завдання великої матеріальної шкоди, яка визначається з урахуванням її розміру та інших конкретних обставин справи.
9. За частиною 3 ст.281 кваліфікуються діяння, передбачені ч.1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей (див. коментар до ст.276).
10. Суб’єктивна сторона порушення правил повітряних польотів може характеризуватися прямим умислом або необережністю, відношення до наслідків злочину – лише необережною формою вини.
11. Суб’єктом злочину можуть бути особи, які не є працівниками повітряного транспорту і пілотують повітряним судном (пілоти нетранспортних підприємств або організацій чи пілоти, яким літальні апарати належать на праві приватної власності), а також особи, які не є працівниками повітряного транспорту, але здійснюють функції по забезпеченню безпеки польотів повітряних суден.