Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

Нова редакція ст. 277 ККУ з Коментарями.

1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, –

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, –

караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

Коментар до ст. 277 КК України

1. Суспільна небезпечність діяння, передбаченого ст. 277

КК, полягає у посяганні на громадську безпеку, у загрозі завдання матеріальних збитків, у створенні небезпеки для життя і здоров’я людей.

2. Транспортними засобами як предметами злочину є поїзди, судна (повітряні чи морські або річкові), а також пасажирські та вантажні платформи, мости, віадуки, тунелі, естакади, шлюзи, причали тощо.

3. Засоби зв’язку та сигналізації — це світлофори, семафори, радіомаяки, локатори, телефон та ін.

4. Зруйнуванням чи пошкодженням шляхів сполучення засобів зв’язку чи сигналізації визнається призведення їх до такого стану, при якому вони нездатні до дії, до виконання свого призначення.

5. Діяння утворює склад злочину, якщо знищенням чи пошкодженням шляхів сполучення чи транспортних засобів була створена небезпека для життя людей або настання інших тяжких наслідків — тілесних ушкоджень кільком потерпілим, великої матеріальної шкоди тощо (ч. 1 ст. 277 КК України), або якщо вчиненими діями були заподіяні хоча б одному потерпілому тяжкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження або була завдана велика матеріальна шкода (ч. 2 ст. 277 КК України), або якщо внаслідок зруйнування шляхів сполучення чи транспортних засобів настала загибель людей (ч. З ст. 277 КК України).

6. Злочин, передбачений ст. 277 КК, вчинюється умисно. Необережне заподіяння шкоди, передбаченої ст. 277 КК, тягне за собою відповідальність за ст. 196 КК.

7. Суб’єктами відповідальності за це діяння є осудні особи, що досягли чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК України).

Інший коментар до статті 277 Кримінального кодексу України

1. Об’єктом злочину є безпека руху або експлуатації транспорту та його нормальна робота, життя та здоров’я людей, власність, а також довкілля.

2. Предметом злочину е шляхи сполучення, споруди на них, транспортні засоби залізничного, повітряного, а також водного транспорту, засоби зв’язку чи сигналізації (щодо виду рухомого складу та інших транспортних засобів і шляхів сполучення див. коментар до ст.276).

До споруд на шляхах сполучення треба відносити пасажирські та вантажні платформи, мости, віадуки, шляхопроводи, тунелі, естакади, гідровузли, шлюзи, причали тощо. Засоби зв’язку чи сигналізації – це світлофори, семафори, радіостанції, радіомаяки, радіопеленгатори, локатори, телефон тощо.

Для чіткого окреслення предмета цього злочину необхідно враховувати, що його визначальною ознакою є здатність за своїм призначенням, технічним станом, за відповідністю нормативним вимогам забезпечувати безпечний рух або експлуатацію зазначених видів транспорту.

Споруди, що не забезпечують безпеку руху зазначених видів транспорту, не відносяться до предмета цього злочину.

3. З об’єктивної сторони злочин виражається в умисному руйнуванні або пошкодженні шляхів сполучення, транспортних засобів, їх комунікацій, засобів зв’язку чи сигналізації, а також вчинення інших діянь, що приводять зазначені предмети у непридатний для експлуатації стан.

4. Під руйнуванням транспортних засобів та інших транспортних комунікацій треба розуміти повне або часткове їх знищення і непридатність до подальшого цільового використання (вибух на залізниці, спалення рухомого складу, руйнування залізничних мостів, знищення злітних смуг, затоплення судна тощо).

5. Пошкодження предметів злочину – це приведення їх у такий стан, коли вони частково або тимчасово втрачають здатність до використання за призначенням (розгвинчування рейок, обрив телефонних або телеграфних проводів, приведення до непридатності для використання букс вагонів тощо).

6. Під іншими діями, спрямованими на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, треба розуміти такі дії, як вимикання засобів зв’язку чи сигналізації або їх блокування, влаштування перешкод для сприйняття знаків, сигналів та іншої інформації, припинення подачі енергії в контактну мережу тощо. Вказані дії визнаються злочинними тільки за умови, якщо вони спричинили або могли спричинити порушення нормальної роботи транспорту.

7. Злочин вважається закінченим з моменту руйнування або пошкодження шляхів сполучення, транспортних засобів чи вчинення інших дій, спрямованих на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна, або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків.

8. Наслідками за ч.1 ст.277 є аварія поїзда, судна, порушення нормальної роботи транспорту або створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків.

9. Як аварію слід розглядати транспортну подію, що не потягла за собою тяжких наслідків. Вона пов’язана із зіткненням суден, сходженням поїздів з рейок та іншими інцидентами, які не спричинили заподіяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень чи загибелі людей, пошкодження рухомого складу або суден до рівня капітального ремонту тощо.

10. Під порушенням нормальної роботи транспорту слід розуміти порушення розкладу, графіку руху поїздів чи водних або повітряних суден, суттєве ускладнення подальшого пересування пасажирів та вантажів.

11. Про створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків див. коментар до ст.276.

12. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом щодо руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, щодо аварії поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту чи можливості їх настання – умислом або необережністю.

Психічне ставлення суб’єкта злочину до наслідків, що передбачені у ч.2 і 3 ст.277, має бути необережним.

13. Суб’єктом злочину може бути фізична осудна особа, яка досягла до моменту вчинення злочину 14-річного віку. При цьому Закон не обмежує коло суб’єктів даного злочину.

14. Частина 2 ст.277 встановлює відповідальність за дії, передбачені ч.1 цієї статті, якщо вони спричинили одному або декільком потерпілим середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, яка визначається з урахуванням її розміру та інших конкретних обставин справи.

15. За частиною 3 ст.277 кваліфікуються діяння, передбачені ч.1 і 2 цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, тобто смерть однієї або декількох осіб. Заподіяння потерпілому смерті охоплюється ст.277 і не потребує додаткової кваліфікації.

16. Якщо суб’єкт з необережності зруйнував, пошкодив або іншими діями привів у непридатність шляхи сполучення, транспортні засоби, засоби зв’язку чи сигналізації, що потягло за собою загибель потерпілих або інші тяжкі наслідки, то подібні діяння не утворюють складу злочину, передбаченого ст.277, а залежно від інших ознак можуть кваліфікуватися за ст.196 чи ст.291.

Якщо транспортні засоби, споруди чи їх обладнання руйнуються суб’єктом або пошкоджуються, то такі дії кваліфікуються за ст.277 і за сукупністю залежно від способу викрадення – як злочини проти власності за ст.185-187, ст.189-191.

Викрадення електричних мереж, кабельних ліній зв’язку, сигналізації та їх обладнання шляхом демонтажу або іншим засобом треба кваліфікувати за сукупністю злочинів – як пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів за ст.277 та ст.188. При цьому ч.3 ст.188 передбачає таку кваліфікуючу ознаку, як особливо тяжкі наслідки, до яких за ст.277 відносяться: загибель людини; перерва в забезпеченні споживачів електричною енергією та послугами зв’язку, внаслідок якої припинена діяльність промислових підприємств або порушено функціонування транспорту (див. примітку до ст.188). Якщо пошкодження зазначених предметів вчинюється в процесі хуліганства, такі дії кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених ст.277 і ст.296.

Умисне руйнування або пошкодження транспортних шляхів сполучення, споруд на них та інших предметів, зазначених у диспозиції ч.1 ст.277, а також вчинення інших дій, спрямованих на приведення зазначених предметів у непридатних для експлуатації стан з метою ослаблення держави, кваліфікується за наявності підстав як диверсія – за ст.113.