Нова редакція ст. 268 ККУ з Коментарями.

1. Ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу –

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ввезення на територію України чи транзит через її територію речовин або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення, –

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Коментар до ст. 268 КК України

1. Перелік небезпечних відходів, ввезення яких в Україну заборонено, встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 22 лютого 1994 р. До них належать, зокрема, радіоактивні відходи, відходи з лікарень, тваринницьких ферм і т. ін. Контроль за ввезенням на територію України і транзитом через її територію відходів чи вторинної сировини здійснює Міністерство охорони навколишнього середовища України.

2. Частина 1 ст. 268 КК передбачає відповідальність за ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів чи вторинної сировини без належного дозволу, тобто матеріалів, на ввезення чи транзит яких повинен бути виданий відповідний дозвіл. Частина 2 ст. 268 КК передбачає відповідальність за ввезення на територію України речовин чи матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення, тобто таких, на ввезення яких дозвіл зовсім не видається.

3. Ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів або вторинної сировини вчинюється умисно.

4. Відповідальність за таке діяння настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 268 Кримінального кодексу України

1. Суспільна небезпечність незаконного ввезення на територію України відходів і вторинної сировини полягає в тому, що ці дії можуть призвести до погіршення довкілля, захворювання людей, заподіяння майнової шкоди тощо.

2. Предметом злочину є відходи і вторинна сировина (ч.1 ст.268) та речовини або матеріали, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення (ч.2 ст.268).

3. Відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (див. абз. 2 ст.1 Закону України “Про відходи” від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР із змінами, внесеними Законом України від 7 березня 2002 р. № 3073-ІІІ).

4. Вторинна сировина – це залишки сировини, матеріалів та напівфабрикатів, які утворюються у процесі виробництва, або залишки предметів споживання і їх тари, придатні для подальшого використання.

5. Небезпечні відходи – це відходи, що мають фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними (див. абз. 3 ст.1 Закону України “Про відходи”).

6. Порядок ввезення в Україну окремих видів відходів установлюється КМУ.

7. Ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів можливі лише у разі надання дозволу Мінекоресурсів (див. ст.23 Закону України “Про відходи”).

8. На територію України забороняється ввезення небезпечних відходів з метою їх зберігання чи захоронення.

9. Згідно зі ст.18 Закону України “Про відходи” перелік небезпечних відходів, які забороняються до ввезення, затверджується КМУ. Цей перелік затверджений постановою КМУ “Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією (видаленням) із Жовтого та Зеленого переліків відходів” від 13 липня 2000 р. № 1120.

10. Об’єктивна сторона злочину полягає у ввезенні на територію України чи транзиті через її територію:

а) відходів або вторинної сировини без належного дозволу (ч.1 ст.268);

б) речовин чи матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення (ч.2 ст.268).

11. Ввезення на територію України предмета – це його переміщення через кордон України.

12. Транзит відходів – це безперервне перевезення відходів від одного кордону національної території до іншого без зберігання, за винятком зберігання, обумовленого технологічним процесом перевезення відходів.

13. Злочин вважається закінченим з моменту перетинання вантажем з відходами або вторинною сировиною кордону України.

14. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

15. Суб’єкт злочину – будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.