Нова редакція ст. 267 ККУ з Коментарями.

1. Порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або інших правил поводження з ними, а також незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, –

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.

Коментар до ст. 267 КК України

1. Вибуховими називаються речовини, які без доступу кисню здатні до хімічної реакції з виділенням великої кількості газів, високої температури, що призводить до руйнування навколишніх предметів. До таких речовин належать: динаміт, тротил, порох та ін.

2. Для забезпечення охорони людей встановлені правила зберігання, використання, обліку і перевезення цих речовин. Порушення таких спеціальних правил безпеки поводження з цими загальнонебезпечними речовинами утворює об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 267 КК.

3. Для здійснення безпечного поводження з радіоактивними матеріалами встановлені спеціальні правила — правила зберігання, використання, обліку, перевезення та ін. (знешкодження, захоронення тощо).

4. Порушення цих правил утворює об’єктивну сторону злочину, якщо порушення правил створило небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

5. Частина 2 статті 267 КК передбачає відповідальність за порушення правил порушення з вибуховими речовинами та радіоактивними матеріалами, якщо ці порушення спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, а також за незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих чи їдких речовин, якщо вони спричинили настання таких же наслідків.

6. Предметами незаконної пересилки є легкозаймисті (див.: коментар до ст. 269 КК України), або їдкі речовини. До їдких речовин належать усі види кислот та лугів (сірчана кислота, їдкий натр тощо).

7. Об’єктивну сторону злочину утворює незаконна пересилка цих речовин поштою чи багажем, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки – смерть потерпілих чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або великої майнової шкоди.

8. Незаконні операції з вибуховими, легкозаймистими чи їдкими речовинами вчинюється необережно.

9. Відповідальність за порушення правил поводження з такими речовинами настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 267 Кримінального кодексу України

1. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами може тягти за собою вихід цих небезпечних предметів з-під контролю, застосування в злочинних цілях, спричинення вибухів, пожеж, підпалів, опромінення, зараження місцевості тощо.

2. Предметом злочину є вибухові речовини і радіоактивні матеріали. Їх поняття наведене при аналізі злочинів, передбачених ст.261 і 262.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає в порушенні правил безпечного поводження з вибуховими речовинами або радіоактивними матеріалами: правил зберігання, використання, обміну, перевезення цих предметів або інших правил поводження з ними, а також у незаконному пересиланні цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

4. Порушення правил поводження з вибуховими речовинами або радіоактивними матеріалами може бути вчинене як шляхом дії, так і бездіяльності.

5. Диспозиція ст.267 є бланкетною, тому поняття порушення правил поводження з вибуховими речовинами та радіоактивними матеріалами може бути визначене лише з урахуванням нормативно-правових актів, у яких встановлені ці правила. Під їх порушенням необхідно розуміти невиконання або неналежне виконання встановлених правил або вчинення дій, ними заборонених.

6. До нормативно-правових актів, у яких встановлюються правила поводження з вибуховими речовинами та радіоактивними матеріалами, належать: Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” від 14 січня 1998 р. № 15/98-ВР; ст.63 Повітряного кодексу України; Закон України “Про перевезення небезпечних вантажів” від 6 квітня 2000 р. № 1644-ІІІ; накази Міністерства транспорту України “Про затвердження Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом” від 16 жовтня 2000 р. № 567; “Про затвердження Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України” від 28 липня 1998 р. № 297; “Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” від 14 жовтня 1997 р. № 363; Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів та Положення щодо аварійних заходів при перевезенні радіоактивних матеріалів, затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 23 травня 2001 р. № 18; Правила забезпечення збереження ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання від 14 грудня 2000 р. № 241, затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та ін.

7. Правила зберігання вибухових речовин та радіоактивних матеріалів передбачають заходи, спрямовані на забезпечення їх фізичної цілості від протиправних дій фізичних осіб та утримання їх у безпечному стані (див. Закон України “Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання” від 19 жовтня 2000 р. № 2064-ІІІ).

8. Правила використання цих предметів встановлюють безпечні способи їх застосування.

9. Правила обліку цих предметів вимагають контролю за їх рухом, своєчасної фіксації їх надходження, реєстрації (документування) видачі, витрачання і повернення тощо.

10. Правила перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів передбачають їх безпечне переміщення різними видами транспорту.

11. Інші правила поводження з цими предметами регулюють безпечні способи їх виготовлення, випробування, знищення тощо.

12. Незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем означає їх відправлення для доставки в те або інше місце. Пересилання вантажем вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів можливе лише з дозволу органів транспорту із дотриманням відповідних правил безпеки.

13. Про поняття пересилання поштових відправлень (поштових переказів) див. ст.3 “Правил надання послуг поштового зв’язку”, затверджених постановою КМУ від 17 серпня 2002 р. № 1155.

14. Вантаж – це матеріальні цінності, які перевозяться транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі (див. ст.6 “Статуту залізниць України”, затвердженого постановою КМУ від 6 квітня 1998 р. № 457).

15. Порушення правил поводження з вибуховими речовинами або радіоактивними матеріалами тягне за собою кримінальну відповідальність лише у разі, якщо ці порушення створили небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

16. Про поняття створення небезпеки загибелі людей або настання інших тяжких наслідків див. коментар до статей 255 і 258.

17. З суб’єктивної сторони порушення правил поводження з вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

18. Незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем можливе лише з прямим умислом. Щодо створення небезпеки загибелі людей або настання інших тяжких наслідків вина може бути тільки необережною.

19. Суб’єкт злочину – спеціальний: особа, яка має дозвіл на поводження з цими предметами і у зв’язку з цим зобов’язана дотримуватися правил безпеки поводження з ними.

20. Суб’єктом незаконного пересилання вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів поштою або вантажем може бути будь-яка особа, що досягла 16 років.

21. Легкозаймисті речовини як предмет злочину, передбаченого ч.2 ст.267, – це вогненебезпечні речовини. Вони здатні самозайматися або легкозайматися і тим самим викликати або посилювати пожежу.

22. Їдкі речовини як предмет злочину, передбаченого ч.2 ст.267, – це такі речовини, які викликають руйнування живої тканини та деяких неорганічних матеріалів.

23. Пересилання поштою або багажем легкозаймистих та їдких речовин заборонене, тому будь-яка пересилка поштою або багажем цих предметів є незаконною.

24. Багаж – це речі та інші матеріальні цінності, що відправляються пасажиром за окрему плату за наявності проїзних документів у багажному вагоні, який прямує в тому ж напрямку, що і пасажир (див. ст.1 Закону України “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996 р. № 273/96-ВР). Багаж – речі, вантаж, упаковані для відправлення транспортом; перевозиться окремо від пасажира (див. п.2 “Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту”, затверджених постановою КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176).

25. Пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин може бути вчинено лише з прямим умислом.

26. Про поняття загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч.2 ст.267) див. коментар до ст.258.

27. Щодо загибелі людей або інших тяжких наслідків можлива лише необережна форма вини (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). Злочин, передбачений ч.2 ст.267, є необережним.

28. Суб’єктом незаконного пересилання вибухових, легкозаймистих, їдких речовин або радіоактивних матеріалів поштою чи багажем, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч.2 ст.267), може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

29. Порушення військовослужбовцем правил поводження з вибуховими радіоактивними та іншими речовинами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або смерть, тягне за собою відповідальність за ст.414.