Нова редакція ст. 266 ККУ з Коментарями.

1. Погроза вчинити викрадання радіоактивних матеріалів з метою примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози, –

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Погроза використати радіоактивні матеріали з метою спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози, –

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

Коментар до ст. 266 КК України

1. Злочин, передбачений ст. 266 КК, є шантажем державного органу чи міжнародної організації, фізичної або юридичної особи з метою примусити їх вчинити будь-яку дію або утриматися від вчинення будь-яких дій. Засобом такого шантажу є погроза вчинити розкрадання радіоактивних матеріалів (ст. 265 КК України) або використати їх для вбивства людей чи заподіяння інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 266 КК України). Способи погрози (усно, письмово, по телефону, через третіх осіб) юридичного значення не мають.

2. Злочин вчинюється умисно, як правило, з метою досягнення політичних чи економічних вимог.

3. Відповідальність за погрозу вчинити розкрадання радіоактивних матеріалів або їх використання настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 266 Кримінального кодексу України

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він викликає стурбованість щодо захищеності від небезпеки радіоактивних матеріалів, порушує безпеку в сфері поводження з цими предметами.

2. Предметом злочину є радіоактивні матеріали. Їх поняття наведене при аналізі злочину, передбаченого ст.261.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у погрозі вчинити викрадання радіоактивних матеріалів, з метою примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

4. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.266, полягає у погрозі використати радіоактивні матеріали для спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

5. Погроза має бути реальною і адресуватися суб’єктам, зазначеним у ч.1 ст.266.

6. Злочин вважається закінченим, якщо стане відомо про погрозу, тобто з того моменту, коли та або інша особа сприйняла погрозу.

7. Про поняття погрози див. коментар до ст.258, а про поняття “підстави побоюватися здійснення цієї погрози” див. коментар до ч.1 ст.129.

8. Суб’єктивна сторона цих злочинів характеризується прямим умислом.

9. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочинів є спеціальна мета, а саме – примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, або мета – спричинити загибель людей або інші тяжкі наслідки.

10. Погроза застосування радіоактивних матеріалів, яка створює небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста) кваліфікується за ст.258.

11. Суб’єкт злочину – будь-яка особа, що досягла 16 років.