Стаття 258. Терористичний акт

Нова редакція ст. 258 ККУ з Коментарями.

1. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, міжнародними організаціями, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків, –

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що призвели до загибелі людини, –

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.

{Частину четверту статті 258 виключено на підставі Закону № 170-V від 21.09.2006}

{Частину п’яту статті 258 виключено на підставі Закону № 170-V від 21.09.2006}

6. Особа звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті в частині погрози вчинення терористичного акту, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно повідомила правоохоронний орган про цей злочин, сприяла його припиненню або розкриттю, у разі якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

Коментар до ст. 258 КК України

1. Терористичним актом називається вбивство чи застосування до потерпілих жорстоких тортур з метою досягнення політичної мети, а також вчинення з такою ж метою вибухів, підпалів, захоплень або інших дій, небезпечних для життя чи здоров’я людей, а також погроза вчинити такі дії.

2. Склад злочину утворюють:

а) застосування зброї (вбивство або погроза вчинити вбивство);

б) вчинення вибуху, підпалу, затоплення;

в) вчинення інших дій, які створюють небезпеку для життя чи здоров’я людей, заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків — тілесних ушкоджень значній кількості потерпілих, зруйнування важливих господарських чи культурних об’єктів тощо.

3. Суб’єктивна сторона терористичного акту характеризується прямим умислом і політичною метою: порушити громадську безпеку, залякати населення, спровокувати воєнний конфлікт, міжнародні ускладнення або добитися бажаного рішення органами державної влади чи посадовими особами, об’єднаннями громадян чи юридичними особами або привернути увагу громадськості до певних політичних чи релігійних поглядів терориста.

4. Вчинення терористичного акту групою осіб або повторно, кваліфікується за ч. 2 ст. 258 КК, а якщо терористичним актом була заподіяна смерть хоча б однієї людини – за ч. З ст. 258 КК.

5. Частина 4 ст. 258 КК передбачає відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією і участь у такій групі чи організації.

6. Ознаками терористичної групи є:

а) двоє чи більше членів групи;

б) домовленість між членами групи про спільне вчинення одного чи кількох злочинів, передбачених частинами 1, 2 або 3 ст. 258 КК або ст. 349 КК.

7. Ознаками терористичної організації є стійке об’єднання осіб, які:

а) з метою вчинення одного чи кількох злочинів, передбачених частинами 1, 2 або 3 ст. 258 КК або ст. 349 КК;

в) здійснили в межах об’єднання розподіл функцій;

г) досягли домовленості про певні правила поведінки під час підготовки і вчинення цих злочинів.

8. Терористичний акт вчинюється умисно з політичною метою.

9. Відповідальність за терористичний акт настає з чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК України).

10. Частина 5 ст. 258 КК передбачає спеціальний вид звільнення особи від відповідальності за участь у терористичній групі чи терористичній організації (ч. 4 ст. 258 КК України) за сукупністю умов:

а) ця особа не була організатором чи керівником терористичної групи чи організації;

б) особа добровільно заявила про створення терористичної групи чи терористичної організації правоохоронному органу;

в) особа сприяла припиненню існування чи діяльності терористичної групи або організації або сприяла розкриттю злочинів, вчинених терористичною групою чи організацією;

г) у її діях немає складу іншого злочину.

Інший коментар до статті 258 Кримінального кодексу України

1. Терористичний акт (від лат. terror – страх, жах) є одним із найнебезпечніших злочинів проти громадської безпеки. Він створює загальну небезпеку для життя і здоров’я невизначеного кола осіб, може заподіювати або заподіює значну чи тяжку шкоду життю і здоров’ю ні в чому не винних людей, власності, довкіллю, нормальному функціонуванню органів влади, підприємств, установ чи організацій, характеризується використанням зброї, жорстокістю, насильством, здатний дестабілізувати соціально-політичну обстановку в суспільстві чи в окремих регіонах, дезорганізувати роботу органів влади, викликати у населення паніку, шок, почуття напруги, незахищеності і громадського неспокою, тривоги і занепокоєння, посіяти страх і безпорадність тощо.

2. Об’єктивна сторона цього злочину виявляється в двох формах:

– застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;

– погроза вчинення зазначених дій.

3. Під застосуванням зброї слід розуміти використання її вражаючих властивостей проти життя, здоров’я, майна чи довкілля.

4. Поняття вибуху, підпалу розглянуті при аналізі складу диверсії (ст.113).

5. До інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, можуть бути віднесені застосування радіоактивних, отруйних та інфекційних речовин, біотероризм, затоплення, обвали, каменепади, газові атаки, зруйнування будівель, споруд, доріг, засобів зв’язку, пошкодження об’єктів довкілля, нафтових родовищ, систем життєзабезпечення тощо.

6. Для закінченого складу терористичного акту у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших загальнонебезпечних дій необхідно, щоб будь-яка з них створювала реальну небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків.

7. Небезпека для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної матеріальної шкоди чи настання інших тяжких наслідків – це реальна можливість, висока, максимальна вірогідність настання цих наслідків. Вона дорівнює або наближається до неминучості, призвела б до настання тяжких наслідків, якби її не було зупинено, усунено.

8. Погроза (див. коментар до ст.129 та 195) вчинення загально-небезпечних дій передбачає доведення до відома органів державної влади чи місцевого самоврядування, службових осіб, об’єднань громадян, юридичних або фізичних осіб наміру, готовності винного вчинити зазначені дії. З моменту такої погрози терористичний акт вважається закінченим злочином. Погроза може бути виявлена як безпосередньо, так і опосередковано, як відкрито, публічно, так і анонімно, усно чи письмово тощо.

9. З суб’єктивної сторони терористичний акт може бути вчинений лише з прямим умислом. При погрозі не має значення, чи справді винний мав умисел привести її до виконання. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони терористичного акту є наявність мети:

– порушення громадської безпеки;

– залякування населення;

– провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення;

– вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій державною владою чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами;

– привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).

10. Порушення громадської безпеки як мета терористичного акту є намаганням винного (терориста) кинути певний виклик суспільству, його захищеності, гарантованості від загроз, позбавити людей почуття безпеки (спокою), поставити в небезпеку життя і здоров’я людей та інші цінності суспільства, створити і продемонструвати небезпеку настання тяжких наслідків або їх заподіяння, посіяти жах смерті, страх за власне життя та життя родин і інших людей, нанести суспільству психологічну травму.

11. Залякування населення – це прагнення терориста викликати у населення терофобію, зробити його боязким, залякати його, посіяти страх, жах, паніку тощо.

12. Провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення – це підбивання (підбурювання) до настання таких подій.

13. Вплив на прийняття рішення чи вчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами означає тиск на зазначені органи чи особи.

14. Привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста) – це прагнення зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості, примусити її до цього.

15. Якщо дії, передбачені ст.258, вчинені з метою ослаблення держави, то відповідальність настає за диверсію (див. коментар до ст.113).

16. Суб’єктом терористичного акту може бути будь-яка особа, що досягла 14 років.

17. Про повторність терористичного акту (ч.2 ст.258) див. коментар до ч.1 ст.32.

18. Про вчинення терористичного акту за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.258) див. коментар до ч.2 ст.28.

19. Про заподіяння значної майнової шкоди (ч.2 ст.258) див. коментар до п.2 примітки до ст.185.

20. До інших тяжких наслідків, передбачених ч.2 ст.258, слід відносити екологічне, зокрема радіоактивне, забруднення значних територій, масове отруєння чи захворювання людей, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій, заподіяння тяжкого тілесного ушкодження хоча б одній людині або середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, аварія поїзда, судна, тривале порушення нормальної роботи транспорту, підприємств та організацій, теракт, поєднаний з нападом на об’єкти, на яких є предмети, що становлять небезпеку для оточення, загострення міжнаціональних відносин, тривалу перерву функціонування елементів систем забезпечення життєдіяльності населення тієї чи іншої території, ускладнення відносин між державами (наприклад, згортання чи суттєве обмеження торгівлі, туристичного обміну) тощо.

21. Під загибеллю людини, передбаченою ч.3 ст.258, необхідно розуміти загибель однієї або декількох осіб.

22. Про поняття створення терористичної групи чи терористичної організації як спеціального виду злочинної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само про матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації див. коментар до ч.3 і 4 ст.28, ч.1 ст.255, ст.256 та 257.

23. Згідно з ч.5 ст.258 для звільнення від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене в ч.4 цієї статті, необхідно, щоб особа:

– не була організатором, керівником терористичної групи і терористичної організації;

– добровільно повідомила про діяння правоохоронний орган;

– сприяла припиненню існування або діяльності терористичної групи чи організації або розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації;

– не мала у своїх діях складу іншого злочину.

24. Добровільність повідомлення про існування терористичної групи чи організації (ч.5 ст.258) означає вчинення цих дій з власної волі, з різних мотивів, при усвідомленні об’єктивної можливості продовжувати брати участь у ній або сприяти її діяльності.