Нова редакція ст. 254 ККУ з Коментарями.

1. Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, –

карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Умисне ухилення від обов’язкової рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину чи видобування бурштину на підставі спеціального дозволу на користування надрами, що заподіяло істотну шкоду, –

карається штрафом від семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, –

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Дії, передбачені частиною другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Коментар до ст. 254 КК України

1. Земельний кодекс України зобов’язує власників земельних ділянок і землекористувачів використовувати землі відповідно до їх призначення, здійснювати заходи щодо охорони земель (ст. 40), зберігати і підвищувати родючість ґрунтів, захищати землі від водної та вітрової ерозії, від заростання чагарниками (ст. 84).

2. Безгосподарським є використання земель з порушенням вимог Земельного кодексу, якщо таке господарювання призвело до зниження чи втрат родючості земель, виведення земель із сільськогосподарського обороту, до змивання гумусного шару чи до порушення структури ґрунту.

3. Склад злочину утворює злочинна недбалість власника земельної ділянки чи землекористувача, яка призвела до настання таких наслідків, через невиконання чи неналежне виконання вимог Земельного кодексу.

4. Безгосподарське використання земель вчинюється необережно.

5. Відповідальними за безгосподарське використання земель є всі власники земельних ділянок і землекористувачі, які досягли віку шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 254 Кримінального кодексу України

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок раціонального використання і охорони землі, збереження та відновлення її родючості, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ та організацій на землю. Додатковим – життя і здоров’я особи.

Стаття 84 ЗК зобов’язує власників і землекористувачів використовувати землі відповідно до їх призначення, здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, зокрема зберігати і підвищувати родючість ґрунтів, захищати землі від водної та вітрової ерозії, підтоплення, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування.

2. Предметом злочину є земля – поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею (див. абз. 14 ст.1 Закону України “Про охорону земель” від 19 червня 2003 р. № 962-IV).

3. Об’єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак:

– діяння, пов’язане з безгосподарським використанням земель;

– суспільно небезпечні наслідки у вигляді тривалого зниження або втрати родючості земельних ресурсів, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту;

– причиновий зв’язок між зазначеним діянням і наслідками.

4. Безгосподарське використання земель – це невиконання або виконання неналежним чином покладених на особу обов’язків щодо забезпечення ефективного та раціонального використання земельних ресурсів, їх охорони, а також захисту, збереження та відновлення родючості ґрунтів.

Отже, безгосподарське використання земель полягає у незастосуванні відповідною особою системи правових, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на їх збереження, відтворення та раціональне використання:

– невиконання заходів, пов’язаних із захистом земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення; попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів, а також захистом сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;

– невиконання або порушенням вимог здійснення консервації деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь;

– допущення появи небажаної трав’янистої рослинності, яка негативно впливає на розвиток культурних рослин, призводить до поширення шкідників і хвороб або не дає можливості використовувати землі за призначенням (невжиття заходів щодо боротьби з бур’янами);

– використання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень);

– невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару ґрунту – невиконання або неякісне виконання обов’язкових заходів, передбачених затвердженою відповідно до законодавства проектною документацією, щодо знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту, що призвело до його псування чи знищення;

– добування корисних копалин, будівництво очисних споруд, меліоративних систем та інших об’єктів згідно з порушенням вимог земельного законодавства України, затвердженої документації із землеустрою, що призводять до ерозії, селів, підтоплення, або заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування і забруднення земель, засмічення відходами та настання інших негативних процесів на тій чи іншій земельній ділянці, а також на суміжних земельних ділянках, що викликає необхідність встановлення обмежень (обтяжень) використання цих земель;

– непроведення рекультивації порушених земель – невиконання комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою;

– недбале ставлення до збереження іригаційних та меліоративних систем тощо.

5. Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків у вигляді тривалого зниження або втрати родючості земельних ресурсів, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту.

6. Тривале зниження родючості землі – це зменшення здатності землі задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

Виведення земель з сільськогосподарського обороту – вимушена консервація земель, спричинена деградацією (механічною, фізичною, хімічною, фізико-хімічною, біологічною, гідромеліоративною) ґрунтів, яка не давала можливості забезпечити відтворення їх природних властивостей при існуючому використанні.

Ґрунт – природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості – родючості (див. абз. 7 ст.1 Закону України “Про охорону земель”).

Змивання гумусного шару – це видалення (зокрема, потоками води) верхнього (орного та підорного) родючого шару ґрунту, в якому зосереджені основні запаси гумусу.

Гумус – органічна складова частина ґрунту, яка утворюється в процесі біохімічного розкладу рослинних і тваринних решток та формує його родючість (див. абз. 6 ст.1 Закону України “Про охорону земель”).

Порушення структури ґрунту означає природне або антропогенне спрощення ґрунтового покриву, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій родючого шару ґрунту та інших органічно пов’язаних із ним природних компонентів.

7. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини.

8. Суб’єктом злочину є особа, на яку покладений обов’язок дотримання правил щодо забезпечення раціонального використання і охорони землі, збереження та відновлення її родючості.