Стаття 246. Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу

Нова редакція ст. 246 ККУ з Коментарями.

1. Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, –

карається штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, –

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, –

караються штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Примітка. 1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Коментар до ст. 246 КК України

1. Ліс — це не тільки і не стільки дрова. Ліс — це умова життя людей. У африканського племені пігмеїв є споконвічне переконання: «Коли буде знищене останнє дерево, тоді загине і остання людина на землі».

2. Лісовий фонд України, згідно з Лісовим кодексом України, складають усі ліси на території України. До лісового фонду не належать зелені насадження населених пунктів, окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках (Відомості Верховної Ради України.— 1994, № 17-От. 99).

3. Незаконною визнається рубка дерев без лісорубного квитка (ордера) або з порушенням дозволу, зазначеного в ордері.

Предметом незаконного вирубування лісу можуть бути тільки дерева і кущі в лісі, які ще не відділені від коріння.

Заволодіння заготовленим чи складовим лісом, а так само незаконна вирубка в містах і селищах декоративних, садових дерев з корисливою метою кваліфікується як розкрадання чужого майна за ст. 185, 186 або ст. 187, чи 189 КК у залежності від способу викрадення (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р. «Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи» постанови Пленуму Верховного Суду України.— К., 1995.- С. 202-203).

4. Відповідальність за ст. 246 КК у значній мірі залежить від категорії лісу, де була вчинена незаконна рубка дерев або чагарників. Лісовим кодексом України всі ліси, що утворюють лісовий фонд, розподіляються за своїм екологічним і господарським призначенням на ліси першої і другої груп. До першої групи належать: водоохоронні ліси — смуги лісів вздовж берегів річок, навколо водоймищ, озер, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів; захисні ліси — протиерозійні, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг, державні захисні лісові смуги, байрачні ліси, ліси степових, лісостепових та гірських районів;

санітарно-гігієнічні та оздоровчі ліси — ліси навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій. До лісів першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду — заповідників, національних парків, пам’яток природи, заповідних урочищ, ліси, що мають наукове або історичне значення (частини 1—5 ст. 36 ЛК). До другої групи належать ліси, що мають екологічне та експлуатаційне значення, відносно яких встановлено режим обмеженого лісокористування (ч. 6 ст. 36 ЛК).

5. Стаття 246 КК передбачає відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників, якщо цим була заподіяна істотна шкода. Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, визначається за таксами, затвердженими постановами Ради Міністрів України від 17 грудня 1977 р. № 614 і від 25 травня 1982 р. № ЗОЇ Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1992 р. № 432 «Про відповідальність за шкоду, заподіяну лісу та природним об’єктам рослинного світу» ці такси збільшені в 25 разів. Постановою Кабінету Міністрів від 31 грудня 1994 р. № 887 «Про збільшення такс для обчислення розміру стягнення за шкоду, заподіяну лісному господарству» ці такси збільшені ще в десять разів.

6. Розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою лісу, визначається з врахуванням групи лісу, де була рубка дерев, діаметра стовбура дерева, породи дерева й інших показників.

7. Дії посадових осіб, які вчинювали незаконну порубку лісу з використанням своїх посадових повноважень, кваліфікуються за сукупністю статей 246 і 364 КК (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р.).

8. Відповідальність за незаконну порубку лісу настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 246 Кримінального кодексу України

1. Об’єктом злочину є встановлений порядок раціонального використання лісів, їх охорони та відтворення для теперішніх і майбутніх поколінь.

2. Предметом злочину є дерева і чагарники, що ростуть у лісі і не відділені від коріння (наприклад, ліс, що росте). При цьому не має значення стан насадження – сироростучий або сухостійний.

Дерева – це багаторічні рослини, що мають постійний твердий дерев’янистий стовбур або стебло, яке має гілки і зазвичай виростає до певної висоти. Чагарники – значна, чітко не окреслена територія земної поверхні, покрита змішаною багаторічною дикоростучою рослинністю, що не має чітко вираженого головного стовбура.

Визначення поняття лісу – див. п.5 коментаря до ст.245.

3. З об’єктивної сторони злочин виражається: 1) у незаконній порубці дерев і чагарників, що заподіяло істотну шкоду, а також 2) у вчиненні цих дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших лісах, що особливо охороняються.

4. Порубка являє собою не тільки відокремлення дерев або чагарників від кореня, але й їх пошкодження до ступеня припинення росту.

Незаконною визнається порубка лісу, яка здійснюється:

а) фізичними особами або представниками юридичної особи без спеціального дозволу (лісорубного квитка, ордера);

б) за наявності спеціального дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому вимог щодо території (зони порубки), способу (наприклад, шляхом викорчовування), строків, породи чи об’єму дерев та/або чагарників;

в) уповноваженими на проведення санітарно-оздоровчих заходів (зокрема, вибіркових та/або суцільних санітарних рубок, ліквідації захаращеності) особами, але без дотримання ними вимог, передбачених пп.5-34 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою КМУ від 27 липня 1995 р. № 555.

5. Про поняття об’єктів природно-заповідного фонду див. коментар до ст.240 та ст.252. Іншими особливо охоронюваними лісами є ліси першої групи, що виконують переважно природоохоронні функції (зокрема, захисні, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі), визначені у ст.36 ЛК.

6. Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях вважається закінченим злочином з моменту настання внаслідок цих дій істотної шкоди, а вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах – з моменту відокремлення дерев та/або чагарників від кореня, а також їх пошкодження до ступеня припинення росту.

Істотна шкода незаконної порубки дерев і чагарників визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням таких критеріїв: кількості вирубаних дерев та/або чагарників; цінності їх породи; діаметру дерев на пні; групи лісу; розмірів витрат, виділених, наприклад, на засадження території новими рослинами; розмірів шкоди, заподіяної довкіллю.

В останньому випадку шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, обчислюється за таксами, затвердженими постановами КМУ, зокрема постановою “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству” від 5 грудня 1996 р. № 1464.

На практиці виникають ситуації, коли незаконні порубки дерев допускаються постійними або тимчасовими лісокористувачами при здійсненні рубок виділеного лісосічного фонду або веденні лісового господарства. У даному випадку за рубку дерев на непризначених для цього ділянках, рубку без лісорубного квитка (ордера) або не в такій кількості і не тих дерев, що зазначені в матеріалах відведення, а також за пошкодження цих дерев до ступеня припинення росту розмір завданих збитків визначається відповідно до глави 8 Правил відпуску деревини на пні в лісах України, затверджених постановою КМУ від 29 липня 1999 р. № 1378 (зокрема, десятикратна таксова вартість незаконно зрубаної або пошкодженої деревини). Крім того, у таких випадках необхідно надавати юридичну оцінку діям відповідальної службової особи підприємства-лісокористувача.

7. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.

8. Суб’єктом даного злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Вчинення службовими особами незаконної порубки лісу, внаслідок чого заподіяно істотну шкоду, охоплюється ст.246 і додаткової кваліфікації за ч.1 ст.364 не потребує.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, утворюють сукупність злочинів, передбачених ст.246 та ч.2 ст.364.

Незаконна порубка лісу, вчинена службовими особами при перевищенні влади або службових повноважень, утворює сукупність злочинів, передбачених ст.246 та ст.365.