Нова редакція ст. 211 ККУ з Коментарями.
1. Видання службовою особою нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, –
карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, –
караються позбавленням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Коментар до ст. 211 КК України
1. Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету є спеціальним видом порушення Закону про бюджетну систему України від 5 грудня 1990 р. в редакції від 28 квітня 1995 р. (ЗУ. Том 1.- К.,- 1996.-С. 65—69), яким передбачено, що бюджети всіх рівнів повинні виконуватися у тих самих обсягах, які затверджені відповідною радою.
2. Склад злочину утворює видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету у великих розмірах (див. примітку 2 до ст. 210 КК України).
3. Нормативними актами, якими змінюється розмір доходів чи видатків бюджету всупереч встановленому законом порядку обсягах, можуть бути постанови, накази, розпорядження, інструкції, якими встановлюються обов’язкові для невизначеного кола осіб правила поведінки, тобто які є обов’язковими для виконання їх всіма підпорядкованими підприємствами, установами чи організаціями.
4. Якщо предметом діяння були бюджетні кошти в особливо великому розмірі (див. примітку 3 до ст. 210 КК України), то злочин кваліфікується за ч. 2 ст. 211 КК.
5. Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч закону, вчинюється умисно, видати нормативний акт необережно неможливо.
6. Суб’єктами відповідальності за ст. 211 КК є посадові особи органів виконавчої влади, які наділені повноваженнями видавати чи затверджувати нормативні акти, якими змінюються порядок і умови формування чи використання бюджетних коштів. Видання таких актів посадовими особами, які не мають повноважень на видання таких актів, утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 211 і ст. 365 КК.
7. Відповідальність за видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч закону, настає з шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 211 Кримінального кодексу України
1. Безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок виконання державного бюджету та місцевих бюджетів по доходах і видатках.
2. Під нормативно-правовими актами, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, треба розуміти будь-які нормативні акти (постанови, накази, інструкції, роз’яснення тощо), що містять одну чи декілька обов’язкових для виконання правових норм (правил поведінки), розрахованих на невизначене коло фізичних осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом), а також акти міжвідомчого характеру, які змінюють затверджені законами, в тому числі Законом про Державний бюджет, підстави й порядок обчислення та сплати в бюджети податків, зборів, інших обов’язкових платежів (об’єкти оподаткування, платники податків, зборів, інших обов’язкових платежів, пільги з оподаткування, відсотки розподілу платежів між бюджетами різних рівнів тощо) або ж визначені затвердженим бюджетом розміри його видатків (як у цілому, так і за окремими статтями) чи порушують принцип пропорційності фінансування останніх (збільшують або зменшують видатки за окремими статтями бюджету, дозволяють знижувати видатки за захищеними статтями бюджету, не передбачають пропорційного скорочення його видатків у встановлених законодавством випадках тощо).
3. Розпорядчі акти – це акти (накази, розпорядження), що видаються службовою особою, дія яких поширюється на чітко визначене ними коло осіб, тобто персоніфіковані, і які мають разове застосування. Такі акти можуть стосуватись незаконного звільнення конкретних платників податків від їх сплати, надання пільг зі сплати податків чи надання дозволу використати бюджетні кошти не за цільовим призначенням або у розмірі, що перевищують затверджені межі видатків, тощо.
4. З об’єктивної сторони злочин характеризується лише діями – виданням нормативно-правових актів, які всупереч установленому законом порядку змінюють доходи чи видатки бюджету.
5. Під виданням нормативно-правових актів треба розуміти:
– підписання службовою особою, наділеною відповідними повноваженнями, актів, які містять приписи, обов’язкові для виконання необмеженим колом об’єктів управління (фізичних та юридичних осіб);
– затвердження службовою особою своїми наказами актів (постанов, правил, порядку, інструкцій, роз’яснень тощо), прийнятих (схвалених, рекомендованих) колегіальними дорадчими органами (колегіями міністерств, центральних відомств), рішення яких впроваджуються керівниками відповідних органів виконавчої влади, оскільки саме вони несуть персональну відповідальність за виконання завдань і здійснення функцій, покладених на ці органи.
Видання службовою особою розпорядчих актів, якими змінюються доходи і видатки бюджету, – це підписання службовою особою наказу чи розпорядження, якими змінюються згадані доходи чи видатки. При цьому виконання таких наказів (розпоряджень) іншою службовою особою є використанням бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а тому, якщо така особа усвідомлювала, що дозвіл на використання бюджетних коштів є незаконним, її дії мають кваліфікуватися за ст.210.
До актів розпорядчого характеру, якими змінюються доходи бюджету, належать акти (постанови, накази, розпорядження тощо), якими визначене ними коло осіб 1) всупереч установленому чинним законодавством порядку звільняється від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, 2) незаконно одержує пільги з податків, зборів, інших обов’язкових платежів, 3) незаконно позбавляється таких пільг, 4) незаконно піддається штрафним (фінансовим) санкціям (штрафам).
6. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи й видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, визнається злочином у разі, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих (ч.1 ст.211) або особливо великих (ч.2 ст.211) розмірах.
7. Закінченим злочин вважається з моменту видання зазначеного в диспозиції ч.1 ст.211 нормативно-правового чи розпорядчого акта, незалежно від наслідків, які перебувають за межами складу злочину. Тому заподіяння шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, інтересам юридичних осіб або державним чи громадським інтересам внаслідок виконання незаконно виданих актів, які змінюють доходи й видатки бюджетів, повинно одержувати самостійну кримінально-правову оцінку (див.: п.12 коментаря до ст.210).
8. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
9. Суб’єктом злочину у формі видання нормативно-правових актів є службові особи: 1) органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів, наділені правом видавати чи затверджувати своїми наказами нормативно-правові акти (інструкції, положення, роз’яснення, правила тощо), якими конкретизуються, змінюються або роз’яснюються порядок і підстави формування доходної та витрачання видаткової частин бюджетів нижчестоящих бюджетних установ та організацій (вищі посадові особи КМУ, керівники міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, керівники органів виконавчої влади), або акти міжвідомчого характеру (акти КМУ, МФ, Головного управління Державного казначейства, ДПА, НБУ, Державної митної служби, Пенсійного фонду та інші), або акти державних адміністрацій та виконавчих комітетів рад щодо доходів і видатків місцевих бюджетів. Видання нормативних актів службовими особами, які не мають на це права, повинно кваліфікуватися залежно від заподіяної шкоди за відповідною частиною ст.365 (див.: п.14 коментаря до ст.210); а суб’єктом злочину у формі видання розпорядчого акта – 2) будь-яка службова особа – розпорядник бюджетних коштів, яка видає розпорядчий акт.
10. Частиною 2 ст.211 встановлено відповідальність за два кваліфікованих види розглядуваного злочину. Про поняття особливо великого розміру бюджетних коштів див.: п.3 примітки до ст.210. Про повторність вчинення злочину – ст.32 та коментар до неї.