Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчене кримінальне правопорушення

Новая редакция ст. 16 УКУ с комментариями.

Кримінальна відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.

Комментарий к ст. 16 УК Украины

1. Відповідальність за попередню (незакінчену) злочинну діяльність, якою у кримінальному праві називають готування до вчинення злочину і замах на вчинення злочину, настає також за наявності в діях особи складу злочину — єдиної для всіх випадків підстави кримінальної відповідальності.

2. Склад злочину в діях особи, яка готувалася до вчинення злочину чи вчинила замах на злочин, утворюють ознаки, які містяться у статті Особливої частини та ознак, що передбачають статті про відповідальність за готування до злочину (ст. 14 КК України) та замах на вчинення злочину (ст. 15 КК України). Тобто відсутність у діях особи деяких ознак, передбачених статтею Особливої частини, доповнюється ознаками статей 14 чи 15 КК.

При цьому ніяких особливостей щодо призначення покарання за попередню злочинну діяльність закон не передбачає. За загальним правилом, попередня злочинна діяльність (готування до вчинення злочину чи замах на вчинення злочину) карається судом з урахуванням всіх обставин вчиненого злочину.

Другой комментарий к статье 16 Уголовного кодекса Украины

1. Поняттям злочину охоплюється не лише закінчений злочин, але й готування до нього і замах на нього як суспільне небезпечні винні діяння (див. коментар до ст. 11). Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14). Коли замах на злочин невеликої тяжкості також позбавлений суспільної небезпеки, відповідальність за нього не виникає відповідно до ч. 2 ст. 11. Якщо не є злочином закінчене діяння, що формально і містить ознаки будь-якого злочину, воно в силу малозначності не має суспільної небезпеки, не тягне кримінальної відповідальності.

Не є злочином і замах, який не містить суспільної небезпеки (наприклад, замах на знищення чи пошкодження майна, яке не має цінності, при усвідомленні винним цього).

2. Підставою відповідальності за готування до злочину та за замах на злочин може бути лише встановлення в діянні особи складу злочину. При готуванні до злочину та замаху на злочин є склад незакінченого злочину, відповідно — склад готування до злочину чи склад замаху на злочин.

3. На відміну від положень чинного Кримінального кодексу України, питання про кваліфікацію дій осіб, винних в готуванні або замаху на злочин, в законодавчому порядку раніше чітко не визначалось.

Як випливає із ст. 16, при кваліфікації незакінченого злочину (готування до злочину і замаху на злочин) необхідно посилатися на ст. 14 або 15 і статтю Особливої частини Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин, до якого суб’єкт готувався чи на який зробив замах. Наприклад, готування до умисного вбивства кваліфікується за ст. 14 і 115, а замах на вбивство — за ст. 15 і 115. Або інший приклад. Коли обман покупців вчинено не у значних розмірах, але матеріалами справи встановлено, що умисел винного був спрямований на обман покупців у значних розмірах і не був здійснений з не залежних від винного обставин, вчинений злочин слід кваліфікувати як замах на обман покупців у значних розмірах, тобто за ст. 15 і ч. 1 ст. 225.

4. Якщо діяння, скоєні особою при готуванні до одного злочину чи замаху на нього, містять у собі одночасно ознаки іншого (другого) закінченого злочину, все вчинене слід кваліфікувати за сукупністю як незакінчений злочин за ст. 14 або за ст. 15 та відповідною статтею Особливої частини Кодексу як закінчений злочин. Тут закінчений склад одного злочину одночасно є готуванням до іншого злочину чи замахом на нього. Наприклад, незаконна купівля пістолета для вбивства кваліфікується як незаконне придбання вогнепальної зброї за ч. 1 ст. 263 і як готування до вбивства за ст. 14 і 115.

Пленум Верховного Суду України в постанові “Про судову практику в справах про незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами” від 8 липня 1994 р. зазначив, що у випадку встановлення факту викрадання вогнепальної зброї, бойових припасів або вибухових речовин чи їх незаконного носіння, зберігання, придбання, виготовлення з метою вчинення іншого злочину скоєне слід кваліфікувати як сукупність закінченого злочину та як готування до вчинення іншого злочину.

5. Про обставини, які підлягають врахуванню при призначенні покарання за незакінчений злочин (за готування до злочину та за замах на злочин) див. коментар до ст. 68.

Як правило, суспільна небезпечність замаху на злочин, а тим більше готування до злочину менша, ніж такого ж закінченого злочину. Тому за замах на злочин і особливо за готування до злочину в судовій практиці призначається звичайно менше покарання, аніж за закінчений злочин. У свою чергу, готування до злочину карається, як правило, м’якше, ніж замах на злочин.