Нова редакція ст. 158 ККУ з Коментарями.
1. Умисне подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців, умисне внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в базі даних Державного реєстру виборців, чи інше несанкціоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру виборців –
караються позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, службовою особою з використанням службового становища, уповноваженим представником кандидата на пост Президента України, представником партії, представником суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму у Центральній виборчій комісії, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженими особами суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, членом ініціативної групи референдуму, кандидатом, довіреною особою кандидата або у разі якщо такі дії призвели до неможливості встановлення результатів голосування на виборчій дільниці чи дільниці з референдуму, підсумків голосування у відповідному виборчому окрузі чи окрузі з референдуму, чи до визнання голосування на виборчій дільниці або дільниці з референдуму недійсним, –
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років.
Коментар до ст. 158 КК України
1. Фальсифікація виборчих документів також посягає на право громадян вільно обирати і бути обраними до органів державної влади (ст. 38 Конституції України).
2. Об’єктивну сторону діяння, відповідальність за яке встановлена ст. 158 КК, утворює вчинення однієї із форм фальсифікації виборчих документів:
а) підлог — виготовлення документа чи внесення до нього неправдивих відомостей;
б) приписки;
в) завідомо неправильний підрахунок голосів.
3. Виборчими документами є: списки виборців; бюлетені для таємного голосування; протоколи підрахунку голосів; заяви кандидатів тощо.
4. Фальсифікація виборчих документів — злочин умисний.
5. Відповідальними за фальсифікацію виборчих документів є члени виборчої комісії або інші посадові особи адміністративних органів, що організують і проводять вибори.
Інший коментар до статті 158 Кримінального кодексу України
1. Об’єктами злочину є засади та принципи виборів, у тому числі ті, що стосуються організації і порядку голосування, підрахунку голосів, встановлення та оголошення результатів виборів.
Предметом посягання за ч.1, 2 ст.158 може бути лише виборчий бюлетень та інший виборчий документ.
2. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні однієї або декількох з дій:
– видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня будь-якій особі з метою надання їй можливості проголосувати за іншу особу;
– видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня будь-якій особі з метою надання їй можливості проголосувати більше ніж один раз у ході голосування;
– видача членом виборчої комісії заповненого виборчого бюлетеня;
– незаконна передача іншій особі незаповненого виборчого бюлетеня;
– виготовлення виборчого документа невстановленого зразка;
– виготовлення виборчого документа у спосіб, не передбачений законом;
– внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей;
– будь-яка інша підробка виборчого документа;
– використання завідомо підробленого виборчого документа;
– використання виборчого документа, виготовленого у спосіб, не передбачений законом;
– завідомо неправильний підрахунок голосів;
– завідомо неправильне встановлення результатів виборів.
– завідомо неправильне оголошення результатів виборів.
3. Згідно із ч.1 ст.69 Закону України “Про вибори народних депутатів України” від 25 березня 2004 р. при проведенні голосування на виборчій дільниці член дільничної виборчої комісії на підставі списку виборців на відповідній виборчій дільниці за умови пред’явлення виборцем одного з документів, що підтверджує належність його до громадянства України, видає виборцю один виборчий бюлетень для голосування. При цьому член виборчої комісії, який видає виборчий бюлетень, вписує своє прізвище та ініціали та розписується на бюлетені та у контрольному талоні.
У частині 2 ст.2 цього ж Закону визначено перелік документів, які підтверджують громадянство України а саме:
– паспорт громадянина України;
– паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
– дипломатичний паспорт;
– службовий паспорт;
– посвідчення особи моряка;
– посвідчення члену екіпажу;
– військовий квиток для військовослужбовців строкової служби;
– тимчасове посвідчення громадянина України;
– картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи – для осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи.
4. Видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, або видача виборцю виборчих бюлетенів (виборчого бюлетеня) замість інших виборців означає, що виборчі бюлетені використовуються на виборах не особисто виборцем, а особою, що не внесена до списку виборців, або ж іншими виборцями відповідної виборчої дільниці.
5. Злочинними діяннями визнаються як підлог виборчого документа (виготовлення певного виборчого документа невстановленого зразка чи виготовлення його у спосіб, не передбачений законом, внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей або будь-яка інша його підробка), так і використання завідомо підробленого виборчого документа чи виготовленого у спосіб, не передбачений законом.
Будь-яка інша підробка виборчого документа може виражатися, наприклад, у заміні (зміні) тексту справжнього документа з використанням підчисток, помітці документа іншою датою, підписанні його за іншу особу тощо.
6. Виборчі документи перераховуються у Законах України “Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 р. з наступними змінами; “Про вибори народних депутатів України” від 25 березня 2004 р.; “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р. (почнуть діяти з 1 жовтня 2005 р.); “Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 р. з наступними змінами. Так наприклад ч.1 ст.45 Закону України “Про вибори народних депутатів України” від 25 березня 2004 р. встановлює, що Центральна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку) за умови отримання таких виборчих документів:
– заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, підписаної керівником партії (керівниками партій, що входять до блоку) та скріпленої печаткою партії (печатками партій, що входять до блоку);
– копій свідоцтва про реєстрацію партії (партій, що входять до блоку) та її статуту (статутів партій, що входять до блоку) засвідчених Міністерством юстиції України після оголошення про початок виборчого процесу;
– витяг з протоколів з’їздів (зборів, конференцій) партій про утворення виборчого блоку, засвідчених підписами керівників партій, що входять до блоку, та скріплених печатками цих партій (у разі висунення кандидатів у депутати блоком);
– угоди про утворення виборчого блоку (у разі висунення кандидатів у депутати блоком);
– витяг з протоколу з’їзду (зборів, конференції) партії (міжпартійного з’їзду (зборів, конференцій) партій, що входять до блоку) про висунення кандидатів у депутати від партії (блоку), засвідчений керівником партії (керівниками партій, що входять до блоку) і скріплений печаткою партії (печатками партій, що входять до блоку);
– виборчого списку кандидатів у депутати від партії (блоку) за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією;
– заяви осіб, включених до виборчого списку партії (блоку) про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї партії (боку) із зобов’язанням припинити у разі обрання депутатом діяльність чи скласти представницький мандат, які, відповідно до Конституції та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв’язку з участю у виборах, а також із зобов’язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом;
– автобіографії осіб, включених до виборчого списку партії (блоку);
– передвиборної програми партії (блоку), викладеної державною мовою;
– декларації про майно та доходи кожного кандидата у депутати за рік, що передує рокові оголошення початку виборчого процесу;
– документа про внесення грошової застави;
– фотографій осіб, включених до списку партії (блоку), за розмірами і кількістю, встановленими Центральною виборчою комісією.
7. Підлог виборчих документів вважається закінченим злочином з моменту:
– виготовлення документа невстановленого зразка або виготовлення його у спосіб, не передбачений законом;
– внесення до відповідного документа завідомо неправдивих відомостей;
– будь-якої іншої підробки виборчого документа.
8. Використання завідомо підробленого виборчого документа чи виготовленого у спосіб, не передбачений законом, може виражатися у поданні його до виборчої комісії, пред’явленні у необхідних випадках, підробленого посвідчення довіреної або уповноваженої особи чи офіційного спостерігача тощо.
9. Частина 3 ст.158 встановлює відповідальність за дії, передбачені ч.2 цієї статті, вчинені членом виборчої комісії або іншою службовою особою, а також завідомо неправильний підрахунок голосів або завідомо неправильне встановлення чи оголошення результатів виборів.
Завідомо неправильний підрахунок голосів означає умисну зміну (збільшення або зменшення) результатів голосування при підрахунку фактично поданих у ході голосування голосів виборців.
Завідомо неправильне встановлення результатів голосування означає умисне встановлення такого розподілу голосів виборців між кандидатами або виборчими списками, яке не відповідає дійсності.
Завідомо неправильне оголошення результатів виборів виражається в умисному оголошенні результатів виборів, які не відповідають фактично встановленому в результаті підрахунку голосів по відповідному виборчому округу результатів виборів. Завідомо неправильне оголошення результатів виборів може виражатися в наступному:
– оголошенні обраним кандидата в депутати, який фактично не одержав необхідної кількості голосів виборців відносно інших кандидатів, що балотувалися на виборах в окрузі;
– оголошенні обраним кандидата в депутати, якщо він лише один був включений до виборчого бюлетеня, а кількість голосів, поданих за нього, не перевищувала кількості голосів, які по суті не підтримали його;
– оголошенні не обраним фактично обраного депутата.
10. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
11. Суб’єктом злочину у більшості випадків може бути член виборчої комісії або інша службова особа, яка має відношення до виборів. Однак при вчинені незаконної передачі іншій особі незаповненого виборчого бюлетеня (ч.1 ст.158) та при вчинені дій, передбачених ч.2 ст.158, суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 16 років.