Нова редакція ст. 148 ККУ з Коментарями.
Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів, –
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Коментар до ст. 148 КК України
1. Стаття 148 КК передбачає відповідальність за підміну чужої дитини, вчинену з корисливих мотивів, чи помсти.
2. Потерпілою (чужою дитиною) визнається малолітня особа, якій не виповнилося ще чотирнадцяти років. Підміна дітей старших чотирнадцяти років може тягнути за собою відповідальність за ст. 146 КК.
3. Склад злочину утворює підміна чужої дитини. Підміна своєї дитини (батьком чи матір’ю) від будь-кого, з будь-якої установи чи організації складу злочину не утворює.
4. Підміна чужої дитини вчинюється лише умисно. Необережна, внаслідок помилки підміна дитини (наприклад, в пологовому будинку) складу злочину не утворює.
5. Відповідальність за підміну чужої дитини настає з шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 148 Кримінального кодексу України
1. Об’єктом злочинного посягання є суспільні відносини, які забезпечують особисту недоторканність людини, незалежно від її віку. Безпосередній об’єкт – особиста свобода дитини і сім’я як блага, що охороняються Конституцією України.
Поняттям “чужа дитина”, яке використовується у цій статті, повинно позначатися чуже для зловмисника новонароджене або грудне немовля, ідентифікація якого батьками або іншими законними представниками за індивідуальними ознаками з тих чи інших причин повною мірою є дуже утрудненою.
2. Об’єктивна сторона злочину полягає в підміні, тобто заміні іншою, новонародженої або грудної дитини (немовляти). Підміна може здійснюватись у формі заміни суб’єктом злочину однієї чужої дитини на іншу, заміни власної дитини на чужу або чужої дитини на власну. У всякому разі акт підміни передбачає участь двох дітей, яких міняють місцями. Тому видавання якоїсь дитини за іншу не може кваліфікуватися за ст.148, а за певних обставин і умов (мета, мотив, спосіб) кваліфікуватиметься як шахрайство. Згода батьків однієї дитини на підміну не змінює злочинної сутності діяння.
Місцем вчинення злочину може бути лікарня, пологовий будинок (державні або приватні), дитячі установи та заклади незалежно від форми власності, квартира батьків дитини тощо.
3. Злочин вважається закінченим з моменту завершення обопільної заміни дітей.
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, коли особа усвідомлює підміну і бажає її настання. Обов’язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст.148, є корисливі мотиви, які полягають у прагненні винного до збагачення, або інші особисті мотиви, наприклад заміна своєї хворої дитини на здорову чужу дитину.
5. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16 років і для якої одне з немовлят або обоє немовлят є чужими.
Якщо підміна дитини вчинена службовою особою з використанням влади або свого службового становища, такі дії мають кваліфікуватися додатково за ст.364.
Неналежне виконання медичним працівником, який не є службовою особою, своїх професійних обов’язків, внаслідок чого сталася підміна (заміна) дитини, може кваліфікуватися за ст.140.