Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання

Нова редакція ст. 123 ККУ з Коментарями.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого, –

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Коментар до ст. 123 КК України

1. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке було заподіяне в стані сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту), що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, визнається як заподіяне при пом’якшуючих відповідальність обставинах (п. 4 ст. 66 КК України). Обставини, пом’якшуючі відповідальність у складі злочину, що кваліфікується за ст. 123 КК, є обов’язковою ознакою.

2. Протизаконне насильство може бути фізичним — удари, побої, тілесні ушкодження, позбавлення волі, зв’язування і т. ін., або психічним — погроза заподіяти фізичну чи майнову шкоду тощо. Таке насильство має бути істотним, тобто спроможним викликати сильне душевне хвилювання, реальним, а не уявним.

3. Для застосування ст. 123 КК треба довести, що насильство було протизаконним.

Насильство з боку працівників правоохоронних органів відносно злочинця, який чинить опір, не визнається таким, що може викликати фізіологічний афект незалежно від психічного стану правопорушника.

4. Тяжка образа — це всіляке істотне приниження честі і гідності, зроблене в непристойній формі.

Як свідчить слідча та судова практика, найбільш часто тяжка образа спричиняється приниженням національної гідності, релігійного почуття, подружньою зрадою.

5. Протизаконне насильство чи тяжка образа можуть бути спрямовані як безпосередньо до того, хто заподіяв тілесне ушкодження, так і до інших осіб. Наприклад, Верховний Суд України визнав правильною кваліфікацію дій К. за ст. 123 КК, який обухом сокири заподіяв 3. тяжке тілесне ушкодження за те, що 3. побив його маму (Радянське право.- 1973.- № 8.- С. 107).

6. Для застосування ст. 123 КК важливо визначити два часових інтервали:

а) час між протиправним насильством чи тяжкою образою і виникненням сильного душевного хвилювання. Цей час може бути коротким і тривалим: Юридичного значення ця обставина не має: сильне душевне хвилювання може викликати і таке протизаконне насильство (чи тяжка образа), яке було вчинене як недавно, так і давно;

б) час між виникненням сильного душевного хвилювання і заподіянням тяжкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження. Для злочину, передбаченого ст. 123 КК, характерною ознакою є негайне виникнення наміру заподіяти шкоду потерпілому, оскільки вона може визнаватися як заподіяна при обставинах, що пом’якшують відповідальність лише тоді, коли була заподіяна в стані сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту). Сильне душевне хвилювання — це така душевна буря, таке сильне психічне напруження всіх сил людини, яке не може бути тривалим. Як свідчить практика, такий стан триває не більше кількох хвилин. Тільки в цей проміжок часу заподіяння шкоди може бути визнане таким, що заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, і кваліфікуватися за ст. 123 КК.

7. Ст. 123 КК передбачає відповідальність лише за умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, що було заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Відповідальність за необережно заподіяні тілесні ушкодження такого роду і за таких обставин настає за ст. 128 КК.

8. Як зазначив Верховний Суд України, умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, але яке вчинене в стані сильного душевного хвилювання, підпадає під ознаки ст. 123 КК, а не ч. 2 ст. 121 КК (Радянське право.- 1982.- № 4.- С. 89).

9. Якщо тяжкі тілесні ушкодження були заподіяні в стані сильного душевного хвилювання, але з метою захисту від небезпечного нападу і з перевищенням меж необхідної оборони, то вони кваліфікуються не за ст. 123 КК, а за ст. 124 КК, оскільки ця остання має більш пом’якшуючу відповідальність обставину.

10. Відповідальність за тілесні ушкодження середньої тяжкості, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання і в стані необхідної оборони, незалежно від інших обставин, за чинним законодавством не настає.

11. Заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження в стані сильного душевного хвилювання, навіть при обставинах, що обтяжують відповідальність (настала смерть потерпілого, чи настало переривання вагітності тощо), кваліфікується за ст. 123 КК, а не за ст. 121 КК.

12. Кримінальна відповідальність за заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження в стані сильного душевного хвилювання настає з шістнадцяти років (ч.1 ст. 22 КК України).

Інший коментар до статті 123 Кримінального кодексу України

1. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у стані сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту), що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, визнається як заподіяне при пом’якшуючих обставинах (п.7 ст.66), оскільки винний знаходився у такому емоційному стані, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

2. Про ознаки тяжких тілесних ушкоджень див. пп.3-8 коментаря до ст.121.

3. Про сильне душевне хвилювання див. коментар до ст.66 і 116.

4. Протизаконне насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової шкоди). Таке насильство має бути реальним, тобто спроможним викликати сильне душевне хвилювання.

При цьому для застосування ст.123 треба довести, що насильство було протизаконним. Насильство з боку працівників правоохоронних органів стосовно злочинця, який чинить опір, не визнається таким, що може викликати сильне душевне хвилювання незалежно від психічного стану правопорушника.

5. Тяжка образа – це будь-яка явно непристойна поведінка потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб (приниження національної гідності, образа релігійного почуття та ін.).

6. Для злочину, передбаченого ст.123, характерною ознакою є раптове виникнення наміру заподіяти шкоду потерпілому, оскільки стан сильного душевного хвилювання триває короткий час. Тільки в цей час заподіяння тяжких тілесних ушкоджень може бути визнане як заподіяне в стані сильного душевного хвилювання.

Якщо тяжкі тілесні ушкодження заподіяно після того, як стан сильного душевного хвилювання минув, дії винного потрібно кваліфікувати за ст.121, як вчинені без пом’якшуючих обставин.

Для з’ясування, чи вчинено діяння в стані сильного душевного хвилювання, призначається психолого-психіатрична експертиза.

7. Умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, але вчинене в стані сильного душевного хвилювання, підпадає під ознаки ст.123, а не ч.2 ст.121.

8. Якщо тяжкі тілесні ушкодження були заподіяні в стані сильного душевного хвилювання, але з метою захисту від небезпечного нападу і з перевищенням меж необхідної оборони, то вони кваліфікуються не за ст.123, а за ст.124, оскільки остання має більш пом’якшуючу відповідальність обставину. Необережне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у зазначеному стані, кваліфікується за ст.128.

9. Суб’єктивна сторона заподіяння тяжких тілесних ушкоджень характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижує його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

10. Суб’єктом злочину є особа, якій виповнилося 16 років.