Стаття 69. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом

Нова редакція ст. 69 ККУ з Коментарями.

1. За наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов’язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментар до ст. 69 КК України

1. В некоторых случаях назначения наименьшего наказания, предусмотренного законом, бывает слишком суровым, не соответствующим тяжести совершенного конкретным лицом преступного действия. Например, единственный отдельный незначительный эпизод участия несовершеннолетнего в нападении, совершенном бандой. Ведь и низший предел наказания за бандитизм, 5 лет лишения свободы, может быть слишком тяжелой.

2. Учитывая такие исключительные смягчающие обстоятельства совершения преступления, суд может, согласно ст. 69 УК назначить в таком случае наказание, ниже низшего предела, предусмотренного законом за данное преступление, или применить иное, более мягкое наказание второго вида — штраф, исправительные работы вместо лишения свободы, или не назначать обязательное дополнительное наказание.

3. Ст. 69 УК. применяется в исключительных случаях, когда: совершенные преступные действия не представляют большой опасности; имеющиеся несколько смягчающих ответственность обстоятельств; нет обстоятельств, которые отягчают ответственность. Ст. 69 УК применяется, как правило, тогда когда санкция предусматривает наказание в виде лишения свободы, а при альтернативных санкциях она применяется очень редко.

Інший коментар до статті 69 Кримінального кодексу України

1. Положення ст. 69 чинного Кодексу не е новими. Кримінальний кодекс 1960 року в ст. 44 передбачав можливість при виняткових обставинах призначити покарання винному нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перейти до іншого, більш м’якого покарання. Але регламентування положення в ст. 69 отримало більш конкретний вираз. У ній передбачені деякі нові підстави для обрання покарання винному нижче від найнижчої межі чи більше м’якого покарання, ніж передбачено відповідною статтею.

2. У ст. 69 вказується па наявність декількох пом’якшуючих обставин. У конкретній справі їх повинно бути не менше двох. Перелік пом’якшуючих обставин дається в ст. 66. Крім того, суду надано право визначати і інші обставини як пом’якшуючі. Вони можуть бути враховані для прийняття рішення про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено в законі. Наявність декількох пом’якшуючих обставин обумовлює меншу суспільну небезпеку вчиненого злочину, а окремі з них свідчать про те, що особа, яка вчинила злочин, не являє собою великої суспільної небезпеки. Отже, це є необхідною умовою призначення покарання нижче від найнижчої межі.

3. Таке покарання може бути обрано лише за вчинення винним особливо тяжкого, тяжкого і середньої тяжкості злочину. Тобто, воно не застосовується за вчинення злочинів невеликої тяжкості. Це зрозуміло, оскільки покарання за ці злочини не е суворими. В межах санкції статті можливо в кожному випадку обрати справедливе покарання (необхідне і достатнє для конкретної особи).

4. Обрання покарання нижче від найнижчої межі стосується основних покарань. Наприклад, санкція ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин) передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. При наявності декількох пом’якшуючих обставин винному у вбивстві може бути обрано покарання нижче ніж 7 років.

5. За тих же умов, що аналізувались раніше, особі може бути визначено судом інше більш м’яке покарання, ніж передбачено в законі. Мова йде про обрання іншого виду покарання, більш м’якого у порівнянні з покаранням, передбаченим санкцією конкретної статті. Питання про те, яке з видів покарань є більш м’яким, вирішується при аналізі ст. 51, що містить систему покарань. Найменш суворим покаранням є штраф, а за ним у чіткій послідовності вказуються інші більш тяжкі покарання.

6. Ч. 1 ст. 69 містить ще одне принципове положення про те, що суд не має права призначати покарання нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання в Загальній частині Кодексу. Це означає, що виправні роботи не можуть призначатись нижче ніж на строк 6 місяців (ч. 1 ст. 57), обмеження волі — на строк менше одного року (ч. 2 ст. 61), позбавлення волі — на строк менше ніж один рік (ч. 2 ст. 63) тощо.

7. У ч. 2 ст. 69 передбачено, що за тих же підстав, які вказані в ч. 1 ст. 69, суд може не призначати додаткового покарання, передбаченого в санкції конкретної статі як обов’язкове.

8. Рішення суду з названих вище питань потребують ґрунтовної аргументації.