Нова редакція ст. 438 ККУ з Коментарями.
1. Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій –
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
2. Ті самі діяння, якщо вони поєднані з умисним вбивством, –
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Коментар до ст. 438 КК України
1. Гаагські конвенції про закони та звичаї війни 1899 і 1907 рр. і Женевська конвенція 1949 р. про захист жертв війни визнали злочинами жорстоке поводження з військовополоненими чи з цивільним населенням, застосування примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування заборонених міжнародним правом засобів ведення війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
2. Діяння визнається вчиненим при обтяжу^очих обставинах, якщо порушення законів та звичаїв війни було поєднане з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
3. Порушення законів та звичаїв війни вчинюється умисно.
4. Відповідальними за порушення законів та звичаїв війни є всі осудні особи, що досягли віку шістнадцяти років, які були виконавцями діянь, перелічених у ст. 438 КК, а також особи, які віддали наказ про вчинення таких дій.