Нова редакція ст. 426 ККУ з Коментарями.
1. Умисне неприпинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду, –
караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, –
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Коментар до ст. 426 КК України
1. Бездіяльністю військової влади визнається невиконання військовою посадовою особою покладених на неї службових обов’язків. Частина 1 ст. 426 КК передбачає лише окремі випадки посадової бездіяльності:
а) потурання злочинові, що вчинює підлеглий;
б) непорушення кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а також
в) інше невиконання посадовою особою своїх службових обов’язків, якщо цією бездіяльністю була заподіяна істотна шкода інтересам служби.
2. Бездіяльність військової влади, що спричинила тяжкі наслідки, визнається вчиненою при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 426 КК України), а бездіяльність військової влади в умовах воєнного стану чи у бойовій обстановці (ч. З ст. 426 КК України) — особливо обтяжуючих відповідальність обставинах.
3. Відповідальними за бездіяльність військової влади є лише військові посадові особи.