Нова редакція ст. 408 ККУ з Коментарями.
1. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу –
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
4. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Коментар до ст. 408 КК України
1. Дезертирством визнається залишення військової частини чи місця служби з метою назавжди ухилитися від військової служби.
2. Кваліфікованим визнається дезертирство зі зброєю або вчинене групою осіб (ч. 2 ст. 408 КК України) і особливо кваліфікованим, якщо дезертирство було вчинене в умовах воєнного стану чи у бойовій обстановці (ч. З ст. 408 КК України)
3. Дезертирство вчинюється умисно, з метою назавжди звільнитися від військової служби.