Нова редакція ст. 401 ККУ з Коментарями.
1. Військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів.
2. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.
3. Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових кримінальних правопорушеннях підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.
4. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями цього розділу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно із статтею 44 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Коментар до ст. 401 КК України
1. Статтею 65 Конституції України встановлено обов’язок громадян України захищати Вітчизну, незалежність і територіальну цілісність України.
Головною державною структурою, призначеною для збройного захисту суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України, є Збройні Сили України, на які покладається завдання обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність ( ст. 17 Конституції України ).
2. Своє державне і національне призначення Збройні Сили України здатні виконати лише при високій боєздатності і боєготовності, які забезпечуються належним порядком проходження військової служби військовослужбовцями.
3. Військовими злочинами називаються злочини, які посягають на встановлений порядок несення військової служби. Порядок несення військової служби визначається законодавством України, зокрема Законом від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов’язок і військову службу».
4. Відповідальними за військові злочини є лише військовослужбовці і військовозобов’язані під час проходження ними навчальних або перевірних зборів. Початком військової служби визнається день відправки громадянина військ комісаріатом до військової частини, а кінцем — день прийняття на військовий облік у військ комісаріаті після повернення з військової частини.
5. Відповідальність за військові злочини, згідно з ч. 1 ст. 22 КК, настає з шістнадцяти років. Згідно з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими (1949 р.), кримінальній відповідальності за військові злочини підлягають і військовополонені, якщо їхніми діями порушується порядок несення військової служби тієї держави, у полоні якої вони перебувають.
6. Співучасниками військових злочинів можуть бути всі осудні особи, що досягли віку шістнадцяти років.
7. Військовослужбовець може бути звільненим від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям ( ст. 45 КК України ) із застосуванням до нього заходів Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.