Стаття 338. Наруга над державними символами

Нова редакція ст. 338 ККУ з Коментарями.

1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України –

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави –

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.

Коментар до ст. 338 КК України

1. Публічна наруга над символами Держави посягає на її авторитет.

2. Предметами злочину визнаються Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн України, які встановлені ст. 20 Конституції України. Згідно з цією статтею, опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом.

3. Наругою визнаються дії, якими висловлюється чи демонструється зневага до державних символів їх знищення, пошкодження, вчинення на них непристойних написів чи малюнків. Склад злочину утворює публічність глуму, тобто вчинення певних дій у громадських місцях, під час проведення масових заходів — зборів, мітингів, демонстрацій тощо або в присутності певної кількості громадян.

4. Діяння вчинюється умисно, з метою підірвати авторитет Держави, виказати неповагу до її символів.

5. Відповідальність за глум над державними символами настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 338 Кримінального кодексу України

1. Державні символи – це встановлені конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які уособлюють її суверенітет. Конституція України (ст.20) встановлює такі державні символи нашої держави: Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України – і наводить їх загальний опис. Детальний опис державних символів України та порядок їх використання повинні бути встановлені спеціальним законом. При цьому такий закон повинен прийматися не менш як двома третинами депутатів від конституційного складу ВРУ, що свідчить про особливе значення державної символіки України як незалежної держави. Поки такий закон не прийнято, питання, пов’язані з державною символікою України, регламентуються рядом нормативно-правових актів, наприклад Указом Президента України “Питання щодо використання державних символів України” від 9 лютого 2001 р. та ін.

2. Кожен із пунктів ст.338 передбачає самостійний склад злочину.

3. Об’єктом злочину, передбаченого п.1 ст.338, є авторитет України як суверенної держави.

Безпосереднім об’єктом злочину є встановлений чинними правовими нормами порядок використання державних символів України.

Предметом злочину є державні символи України – Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України, які виражають державний суверенітет України. При цьому не має значення, офіційно чи не офіційно встановлені Державний Прапор України і Державний Герб України, офіційно чи не офіційно виконується Державний Гімн України.

Об’єктивна сторона злочину полягає у нарузі над державними символами України. Наруга над Державним Прапором України або Державним Гербом України може здійснюватися у вигляді висловлювання чи демонстрації зневаги до них, використання їх не за призначенням, у їх знищенні, зриванні або пошкодженні, спотворенні їх зображень, зображенні на них непристойних написів чи малюнків тощо. Наруга над Державним Гімном України може виявлятись у виконанні його не за призначенням, у спотворенні тексту чи музики при виконанні, у розповсюдженні його спотвореного друкованого чи іншим способом розмноженого тексту.

Обов’язковим елементом об’єктивної сторони даного злочину є публічність наруги, яка може виявлятись у діях, що спрямовані на наругу і здійснюються:

– у присутності інших людей, які не є співучасниками злочину (наприклад, під час мітингів, демонстрацій, масових культурних заходів тощо);

– за відсутності інших людей, але у спосіб, який передбачає, що це стане відомо невизначеній кількості людей (наприклад, розсилка спотворених зображень Державного Прапору України, Державного Гербу України чи перекрученого тексту Державного Гімну України поштою або за допомогою електронних засобів, розклеювання їх у людних місцях тощо).

Таким чином, спосіб вчинення дій, спрямованих на наругу над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України, може бути як відкритий, так і таємний, але їх наслідки повинні стати відомими невизначеній кількості людей.

Суб’єктивна сторона злочину передбачає прямий умисел: особа свідомо здійснює наругу над державними символами України з метою підриву авторитету української держави, демонстрації своєї неповаги до неї та її символів і бажає настання таких наслідків.

Суб’єктом злочину може бути осудний громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства, яким на момент вчинення злочину виповнилося 16 років.

4. Об’єктом злочину, передбаченого п.2 ст.338, є авторитет суверенної іноземної держави.

Безпосереднім об’єктом є встановлений чинними правовими нормами порядок використання державних символів іноземних держав.

Предметом злочину є державні символи іноземної держави – Державний Прапор чи Державний Герб, які виражають її державний суверенітет. При цьому необхідною умовою є факт офіційного встановлення чи офіційного підняття Державного Герба або Державного Прапора іноземної держави. Наруга над Державним Гербом або Державним Прапором іноземної держави, які офіційно не встановлені чи офіційно не підняті, не є кримінально караною.

Державний Гімн іноземної держави за будь-яких умов не є предметом злочину, передбаченого п.2 ст.338.

5. Об’єктивна сторона злочину полягає у публічній нарузі над офіційно встановленими або піднятими Державним Прапором або Державним Гербом іноземної держави.

6. Суб’єктивна сторона злочину передбачає прямий умисел: особа свідомо здійснює наругу над офіційно встановленими або піднятими Державним Прапором або Державним Гербом іноземної держави з метою підриву її авторитету, демонстрації своєї неповаги до неї та її символів і бажає настання таких наслідків.

7. Суб’єктом злочину може бути громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства, яким на момент вчинення злочину виповнилося 16 років.