{Статтю 331 виключено на підставі Закону № 1723-IV від 18.05.2004}
Нова редакція ст. 332 ККУ з Коментарями.
1. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод –
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів, –
караються позбавленням волі на строк від семи до дев’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Коментар до ст. 332 КК України
1. Незаконне переправлення через державний кордон України посягає на недоторканність державного кордону.
2. Незаконним визнається переправлення осіб через державний кордон України, якщо воно вчинюється без закордонного паспорта, без спеціальної візи чи іншого дозволу компетентних органів України.
3. Склад злочину утворюють:
а) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України;
б) керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України;
в) сприяння незаконному переправленню через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів (коштів, документів, транспорту тощо) або усунення перешкод.
4. Вчинення діяння повторно або групою осіб утворює кваліфікований склад цього злочину (ч. 2 ст. 332 КК України).
5. Організація незаконного переходу через державний кордон України або керівництво такими діями вчинюється умисно з метою переправити певних осіб через державний кордон України.
6. Відповідальність за такі діяння настає з шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 332 Кримінального кодексу України
Безпосередній об’єкт цього злочину – встановлений порядок перетинання державного кордону України.
Державний кордон України – це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору (див. ст.1 Закону України “Про державний кордон України” від 4 листопада 1991 р. № 1777-ХІІ).
Об’єктивна сторона незаконного переправлення характеризується такими діями, як:
– організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України;
– керівництво такими діями;
– сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод (фактично – пособництво, див. коментар до ч.5 ст.27).
Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України – це пошук і підбір осіб, що будуть переправлені через кордон, їх об’єднання, розробка плану, розподіл ролей між учасниками злочину або здійснення безпосереднього керівництва діяльністю, спрямованою на незаконне перетинання цими особами державного кордону України, або безпосереднє переправлення осіб через державний кордон України.
Керівництво такими діями – це активна діяльність по забезпеченню переправлення (розстановка ділянок, попередній розподіл обов’язків і конкретних дій, віддання певних команд тощо).
Сприяння вчиненню незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод може носити інтелектуальний чи фізичний характер:
– сприяння – створення відповідних умов для виконання чого-небудь;
– порада – пропозиція, як діяти в яких-небудь обставинах. Давати пораду – підказувати кому-небудь, навчати когось, як треба діяти, що робити в тих чи інших обставинах;
– вказівка – керівна настанова;
– засіб – те, що служить знаряддям у якійсь дії, справі (див. коментар до ч.5 ст.27);
– інтелектуальне сприяння – це поради, вказівки щодо місця, часу, способу, обстановки вчинення злочину;
– фізичне сприяння – це надання засобів чи знарядь або усунення перешкод.
Суб’єкт злочину – фізична осудна або обмежено осудна особа, що досягла 16 років.
У випадках вчинення таких дій службовою особою з використанням службових повноважень матиме місце сукупність злочинів, передбачених ст.332 і ст.364 (зловживання владою або службовим становищем), за наявності всіх інших ознак цих злочинів.
Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел.
Мотиви і мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають, але найчастіше практика вказує на корисливі мотиви при вчиненні цього злочину.
Частина 2 ст.332 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб (див. коментар до ст.32, 28).