Нова редакція ст. 31 ККУ з Коментарями.
1. У разі добровільної відмови від вчинення кримінального правопорушення виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 цього Кодексу. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того кримінального правопорушення або замах на те кримінальне правопорушення, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець.
2. Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення кримінального правопорушення або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про кримінальне правопорушення, що готується або вчиняється. Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або неусунення перешкод вчиненню кримінального правопорушення.
3. У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до кримінального правопорушення або за замах на кримінальне правопорушення, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено.
Коментар до ст. 31 КК України
1. Добровільна відмова співучасників від закінчення злочину має суттєві особливості.
2. У випадках добровільної відмови виконавця від доведення злочину до кінця інші співучасники від відповідальності не звільняються.
Для них відповідальність настає за готування до злочину.
3. Добровільна відмова організатора і підмовника можлива лише в діях, здатних відвернути злочин, не дати йому вчинитись (знищити план чи знаряддя, відмовити виконавця, сповістити органам влади).
4. Добровільна відмова пособника можлива діями (відібрати зброю, знаряддя) чи бездією (не виконати обіцянки сховати, не дати зброю, транспорт і т. ін.).
5. При добровільній відмові з їх боку організатором, підмовники і пособники не звільняються від відповідальності, якщо виконавець все ж таки вчинить злочин.
6. Добровільна відмова від злочину організованої групи неможлива, оскільки її утворення вважається закінченим злочином. Можливе лише діяльне каяття.
Інший коментар до статті 31 Кримінального кодексу України
1. Добровільна відмова від вчинення злочину при співучасті з одного боку спирається на загальні положення поняття добровільної відмови, передбачені ст. 17, а з другого — враховує специфіку її здійснейня при співучасті.
У ч. 1 ст. 31 регламентуються підстави визнання добровільною відмовою дій виконавців (співвиконавців) при незакін-ченому злочині. Тут мають місце всі підстави, передбачені в ст. 17. Якоїсь специфіки стосовно співучасників-виконавців закон не передбачає. В коментарі до ст. 17 ці підстави розглянуті і ми можемо лише посилатись на них.
2. Специфічним є положення ч. 1 ст. 31, яке стосується інших співучасників при відмові від вчинення злочину виконавцем (виконавцями). За таких умов вони підлягають відповідальності за готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець (виконавці). Дії співучасників кваліфікуються з посиланням на відповідні частини ст. 14, 15 та 27.
3. Для наявності добровільної відмови від вчинення злочину з боку організатора, підбурювача і пособника закон пред’являє підвищені вимоги. Ці особи не лише відмовляються від подальшої злочинної діяльності, а повинні активно діяти, щоб відвернути вчинення злочину або своєчасно повідомити відповідні органи Державної влади про злочин, що готується або вчиняється. У зв яаКу з цим положенням слід визначити, що відвернення злочину передбачає недопущення доведення злочину до кінця і наст^ддя шкідливих наслідків. Способи впливу на виконання з цією метою можуть бути різні — наприклад порада, заборона тощо. Не виключений при цьому і такий спосіб недопущення вчинення злочину організаторами, підбурювачами або пособни-камці як застосування необхідної оборони від злочинних дій виконавця.
Умови правомірності необхідної оборони в цьому випадку передбачені в ч. З ст. 36.
Іншим аспектом, який дає підстави розглядати як добровільцу відмову з боку організатора, підбурювача та пособника, е своєчасне повідомлення ними про підготовку злочину у відповідні органи державної влади. Термін “своєчасність” передбачає повідомлення в такі строки, коли органи мають реальну можливість попередити вчинення злочину або присікти його здійснення. Під терміном “органи державної влади”, в даному випадку слід розуміти органи міліції, прокуратури, СВУ та деякі інші, в функції яких входить попередження чи присічення злочинів.
Срім перелічених дій, які е спільними для всіх співучаснику і враховуються для визнання їх добровільної відмови, для посо^ника закон передбачає й інші. Зокрема, невчинення дій, які він Повинен був зробити для полегшення вчинення злочину, наприклад відключити сигналізацію, залишити незачиненими двері тощо.
відмовляючись від вчинення злочину, пособник не виконує обумовлених з виконавцем дій. В такому разі за наявності інших обставин, передбачених у ст. 17, навіть при вчиненні виконавцем злочину, в діях пособника може мати місце добровільна відмова від вчинення злочину.
4. Якщо організатор, підбурювач, пособник відмовились від вчин^ння злочину і це визнано їх добровільною відмовою, виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування злочину або замах на злочин залежно від того, на якій стадії було припущено його дії. Зрозуміло, тут маються на увазі випадки, коли не має місце добровільна відмова виконавця від вчинення.