Стаття 293. Групове порушення громадського порядку

Нова редакція ст. 293 ККУ з Коментарями.

Організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях –

караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Коментар до ст. 293 КК України

1. Діяння, передбачене ст. 293 КК, посягає на громадський порядок.

2. Способами порушення громадського порядку можуть бути: а) організація групових дій, спрямованих на порушення громадського порядку — заклики чи пошуки або підбурювання учасників, керівництво групою під час порушень громадського порядку тощо; б) активна участь членів групи в діях, якими порушується громадський порядок. Склад злочину утворюють організаційні дії і дії активних учасників, якщо вони поєднані з явною непокорою представникам влади (міліції, прокуратури, депутатів тощо) або якщо цими діями була порушена робота транспорту (припинення, наприклад, руху громадського транспорту — трамваїв, тролейбусів, автобусів, поїздів залізниці чи метрополітену та ін.), державних або громадських підприємств, установ, організацій — торгівлі, театрів, органів управління тощо.

3. Від масових заворушень (ст. 294 КК України) цей злочин відрізняється відсутністю натовпу (масового скупчення людей), підпалів, погромів, озброєного опору представникам влади, застосування насильства над людьми. Дії, передбачені ст. 293 КК, можуть виходити не з натовпу, а від окремої групи людей і не супроводжуватися погромами, руйнуваннями, підпалами та іншими подібними діями (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. // Постанови Пленуму…— С. 173).

4. Групове порушення громадського порядку вчинюється умисно, оскільки порушення громадського порядку—це діяння, і одночасно його наслідки, настання яких їх організатори і активні учасники усвідомлюють і бажають.

5. Відповідальність за групове порушення громадського порядку настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 293 Кримінального кодексу України

1. Об’єктом злочину, передбаченого ст.293, є громадський порядок.

2. З об’єктивної сторони злочин полягає або в організації групових дій, спрямованих на грубе порушення громадського порядку, або в активній участі у таких групових діях.

Таким чином, склад злочину утворюють організаційні дії, а також дії активних учасників, якщо ними була суттєво порушена робота транспорту, підприємства, установи чи організації або був грубо порушений громадський порядок.

3. Під організацією групових дій розуміють підготовку (розробку плану дій), підшукування осіб для участі у групових діях, заклики до грубого порушення громадського порядку, керівництво групою під час порушень громадського порядку та ін.

Активна участь у групових діях – вчинення протиправних дій під час порушення громадського порядку (блокування транспортних шляхів або підприємств, установ чи організацій, заклики до громадян не виконувати розпорядження органів державної влади тощо).

Груповими вважаються дії трьох і більше осіб, які спільно порушують громадський порядок.

4. Обов’язковою ознакою злочину є грубе порушення діями винних громадського порядку.

Громадський порядок – це встановлений нормами права стан впорядкованості відносин між людьми у суспільстві, що забезпечує громадський спокій, недоторканність людини, її прав і свобод, власності, а також нормальне функціонування державних та інших суспільних інститутів.

Слід зазначити, що наведене розуміння змісту громадського порядку, яке склалося у кримінальному праві, суттєво звужує його трактовку загальною теорією держави і права. Остання розглядає громадський порядок як впорядкованість суспільних відносин не лише нормами права, а й іншими соціальними нормами (звичаями, традиціями, нормами моралі тощо). Загальнотеоретичний підхід до цієї проблеми більш обґрунтований. У зв’язку з цим грубе порушення загальновизнаних правил поведінки, які встановлені не нормами права, а, наприклад, загальновизнаними у даній місцевості звичаями, слід також кваліфікувати за ст.293.

5. Суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації має місце, якщо вчинення вказаних групових дій призвело до тимчасового припинення нормальної діяльності підприємства, установи чи організації (наприклад, блокування підприємств з метою недопущення їх працівників на свої робочі місця та ін.) або транспорту (наприклад, припинення руху громадського транспорту – трамваїв, тролейбусів, автобусів, поїздів залізниці чи метрополітену та ін.).

6. Для визнання злочину закінченим достатньо хоча б однієї із вказаних у статті дій.

7. Дії, передбачені ст.293, не супроводжуються явною неповагою до суспільства, а лише грубо порушують громадський порядок і суттєво порушують роботу транспорту, підприємства, установи чи організації. Відсутність такої мотивації у діях винних розрізняє хуліганство, вчинене групою осіб (ч.2 ст.296), і злочин, передбачений ст.293.

На відміну від масових заворушень (ст.294), дії, передбачені ст.293, можуть виходити не з натовпу, а від окремої групи людей і не супроводжуються погромами, руйнуванням, підпалами та іншими подібними діями (див. п.15 постанови ПВСУ “Про судову практику в справах про хуліганство” від 28 червня 1991 р. № 3).

8. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, оскільки особа усвідомлює, що вона організовує чи бере активну участь у групових діях, які грубо порушують громадський порядок або суттєво порушують роботу транспорту, підприємства, установи чи організації, і бажає цього.

9. Суб’єктами злочину є організатори і активні учасники групового порушення громадського порядку, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.